Під час головування Угорщини Віктор Орбан не приховував своєї проросійської політики, блокуючи продовження санкцій проти агресора та подальшу допомогу Україні, що суттєво підірвало єдність політики Брюсселя.
Серед багатьох відомих і часто суперечливих кроків Орбана та його адміністрації можна також відзначити формування в Європарламенті нової коаліції «Патріоти за Європу», а також спробу реалізувати європейську версію американського гасла MAGA – MEGA (Make Europe Great Again – Зробити Європу знову великою – ред.). Польща розпочала своє головування приблизно за 12 років після того, як Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію України з ЄС.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Британія та союзники по НАТО нададуть Україні 30 тисяч FPV-дронів
1 січня 2025 року Польща перебрала на себе головування в Європейському Союзі. Що передбачає ця роль і які повноваження має країна, що головує на ротаційній основі раз на 13 з половиною років? Протягом шести місяців головування країна керує роботою Ради ЄС, координує законодавчі процеси, забезпечує безперервність діяльності Союзу, сприяє безперебійному функціонуванню процедур і співпраці між країнами-членами. Ключовий обов’язок головуючої країни – діяти як чесний і неупереджений посередник, основні обов’язки якого включають організацію та головування на засіданнях Ради ЄС, а також представлення Ради у відносинах з іншими інституціями ЄС.
Порядок денний і політичні цілі головування Польщі
Серед цілей, представлених Варшавою, – оборона і безпека, захист людей і кордонів, стійкість проти іноземного втручання і дезінформації, енергетичний перехід, забезпечення безпеки і свободи економічної діяльності тощо. Однак це далеко не всі цілі, які ставить перед собою досвідчений у європейській політиці польський прем’єр-міністр Дональд Туск. Період політичної кризи у Франції, вотуму недовіри Шольцу та дострокових виборів у Німеччині він прагне використати для посилення своїх позицій у ЄС.
Очікування від майбутнього головування Польщі має й Україна. «Головування Польщі в першій половині року та головування Данії в ЄС у другій половині року має стати історичним для України», – заявив президент Володимир Зеленський у середині грудня. Україна очікує, що Польща прискорить рух України до повноправного членства в західній спільноті.
Це очікування є взаємним. Польська влада на чолі з прем’єр-міністром поділяє подібні настрої. 17 грудня 2024 року Дональд Туск заявив на прес-конференції у Львові, що Україна може розраховувати на підтримку Польщі в її прагненні до членства в НАТО та на переговорах про вступ до ЄС. Він додав, що під час головування Польщі переговори будуть прискорені, навіть якщо вони будуть складними й тривалими. Експерти сподіваються на відкриття 2-3 розділів переговорів України з ЄС із 6, які очікуються навесні 2025 року.
Це пов’язано не з планами Варшави, а радше з графіком і готовністю Брюсселя. Таке узгодження випливає зі спільних геостратегічних цілей Польщі та України, а також потепління політичного клімату між двома країнами, про що ми писали тут і тут. Проте лунають голоси, які ставлять під сумнів наміри Польщі, особливо у світлі поточної виборчої кампанії та президентських виборів, запланованих на 18 травня 2025 року.
Незалежно від того, який політичний варіант переможе – лідерами є кандидат від правлячої партії «Громадянська коаліція» Рафал Тшасковський і Кароль Навроцький, якого підтримує найбільша опозиційна партія «Право і справедливість» – Україна не повинна непокоїтись. Незважаючи на глибокий політичний розкол, підтримка України в Польщі є двопартійною. Це нещодавно підтвердив Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич в інтерв’ю українському виданню «Дзеркало тижня».
Тим не менш, є заяви польських політиків, які можна вважати менш дружніми. Восени 2024 року віцепрем’єр, міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш поставив умовою вступу України до НАТО вирішення польсько-українських історичних суперечок. Однак цим словам не варто надавати надто великого значення. Його заява, яка була спрямована радше на внутрішню польську аудиторію, анонсувала більш рішучу зовнішню політику. Міжнародним партнерам не слід сприймати надто серйозно заяви політиків, адресовані внутрішній аудиторії. Тим не менш, емоції української аудиторії можна зрозуміти – всі пам’ятають, що Євромайдан, який переріс у Революцію Гідності, мав у своїй назві слово «Європа», а європейські прагнення України стали безпосередньою причиною анексії Криму Росією та створення сепаратистами так званих «республік».
Кошмар Януковича: інтеграція України з ЄС
Минуло дванадцять років відтоді, як Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Хоча шлях України до членства в ЄС ще довгий, важливо пам’ятати, що інтеграція вже розпочалася і просувається незалежно від політичної риторики (хоча, зрештою, голосуватимуть саме політики).
У 2024 році стартувала європейська програма Ukraine Facility, яка триватиме до 2027 року. Вона передбачає надання Україні 50 мільярдів євро на її модернізацію та розвиток. Паралельно впроваджуються численні законодавчі зміни, правоохоронні та інші заходи, спрямовані на приведення України у відповідність до західних стандартів.
Варто також зазначити, що з 1 січня 2025 року в Україні набули чинності кілька змін. Ці реформи покликані як підтримати безперебійне функціонування держави в умовах воєнного часу, так і наблизити країну до стандартів європейської спільноти. У 2025 році український уряд планує витратити 4,4 трлн грн (92 млрд євро) при очікуваних доходах у 2,3 трлн грн (53 млрд євро). Більше половини цих коштів буде спрямовано на оборону та армію. Крім того, у грудні 2025 року були підвищені податки: податок на прибуток підприємств і банків був збільшений з 25% до 50%, а податок на доходи фізичних осіб, крім військовослужбовців, – з 1,5% до 5%. Ці надходження будуть спрямовані на потреби оборони України.
З початку року було запроваджено низку заходів, серед яких стандартизація автострахування відповідно до законодавства ЄС, підвищення пенсійного віку, індексація пенсій, підвищення акцизів на пальне та тютюнові вироби, коригування виплат внутрішньо переміщеним особам і навіть незначне коригування сигналів світлофорів. Усі ці кроки спрямовані на приведення правових і системних умов в Україні у відповідність до стандартів ЄС.
Україна повинна послідовно йти проєвропейським шляхом, щоб реалізувати свої прагнення, раз і назавжди розірвати зв’язки з російським впливом і побудувати стійкі та сильні державні інститути. Відхилення від цього шляху може призвести до суспільного розчарування та відчуття зради. Українці проливають кров і захищають свою країну, щоб здійснити прагнення Євромайдану. Це вимагає від українського політичного класу великої рішучості та послідовності як у впровадженні реформ, так і у проведенні кваліфікованої зовнішньої політики, яка допомагає створювати та зміцнювати альянси – як ми бачимо зараз під час головування Польщі в Раді ЄС.
