У відповідь на агресію, яка загрожує миру та стабільності в Європі, десятки держав об’єднали свої зусилля, щоб підтримати Україну за трьома головними напрямками: гуманітарному, економічному та військовому. Гуманітарні конвої, фінансові гранти та сучасне озброєння стали наріжним каменем глобальної солідарності.
Найбільш масштабну допомогу Україна отримала від європейських і північноамериканських країн.
Каденція одного із головних союзників України, чинного президента США Джо Байдена, вже закінчується.
Інавгурація новообраного президента Штатів Дональда Трампа відбудеться 20 січня 2025 року.
Більше жодних воєн під час моєї каденції. Я збираюся зупинити війну. За 4 роки моєї каденції війни не було
Він уже оголосив про кандидатів на посади в його адміністрації, а команда республіканця вже почала надавати подробиці щодо дій нового американського лідера під час перших днів роботи в Білому домі.
Чи можна взагалі назвати це «переговорами»?
До інавгурації Дональда Трампа, чинна наразі адміністрація президента США відправить Україні військову допомогу на 7,1 млрд доларів зі складів Пентагону, а постачання пообіцяла організовувати майже щотижня.
Воєнна допомога союзників Україні - що треба знати
Лідером серед воєнної підтримки для нашої держави стала Польща, яка обігнала Сполучені Штати за кількістю наданих танків, бойових літаків, бронетранспортерів, артилерії та іншого озброєння.
Про підтримку Польщею України у воєнній, політичній і гуманітарній сферах та точну кількість відправленої техніки дізнавайтеся в матеріалі Kyiv Post тут.
США вже надали Україні 83% боєприпасів і 67% засобів ППО з обіцяних обсягів у межах додаткового фінансування.
У межах пакета військової допомоги від Штатів на 400 млн доларів, оголошеного в жовтні, Україна отримає боєприпаси, бронетехніку і протитанкову зброю.
У 2025 році Німеччина надасть пряму військову допомогу на 4 млрд євро, а ще до кінця цього року ФРН разом із партнерами надасть Україні пакет підтримки на 1,4 млрд євро.
"Ми також продовжимо нашу військову підтримку України в наступному році, і в бюджеті вже передбачено 4 млрд євро у вигляді прямої двосторонньої допомоги", – казав канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Своєю чергою Нідерланди планували збільшити постачання артилерійських боєприпасів великого калібру для України, тому додатково виділили на це ще 271 млн євро.
А Велика Британія на початку жовтня надала Україні близько 4,5 млрд доларів на закупівлю сучасного військового обладнання британського виробництва і 2,26 млрд фунтів для закупівлі військового обладнання.
"Ми продовжуємо займати провідні позиції у наданні військової допомоги Україні, але наша підтримка набагато ширша, ніж просто надання обладнання", – говорив раніше заступник державного секретаря з питань Збройних сил Британії Люк Поллард.
ЗСУ отримає колісні гаубиці RCH 155 від Німеччини вже у квітні наступного року.
А Хорватія надасть Україні 30 танків типу М-84 та 30 БМП М-80 в межах угоди з Німеччиною. Раніше Велика Британія та Німеччина уклали оборонну угоду Trinity House Agreement, яка передбачає спільний розвиток нових видів озброєнь.
Україна отримає від франко-німецької оборонної групи KNDS 12 самохідних артилерійських установок Caesar.
Данія стала першою країною з НАТО, яка інвестувала у виробництво зброї в Україні. Меморандум щодо закупівлі озброєння у виробників України підписали у червні.
Чехія вже запустила другий проєкт із закупівлі боєприпасів для України під назвою "Ініціатива-2025", до якого долучаться п’ять збройових компаній.
У лютому Чехія повідомила про наявність близько 800 тис. одиниць амуніції в третіх країнах, які члени Європейського Союзу можуть закупити й надіслати Україні. Ще в травні чеський уряд уклав контракти на купівлю 180 тис. снарядів для подальшої передачі Україні. Потім планувалося законтрактувати ще 300 тис. боєприпасів.
Як Україні допомогли різноманітні коаліції
Коаліції дозволяють продемонструвати спільну позицію міжнародного товариства щодо засудження агресії. Коли держави виступають разом, їхня позиція виглядає більш впливовою, що створює сильніший дипломатичний тиск на агресора.
На початку жовтня міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив про виділення 400 млн євро на спільну з Україною розробку сучасних дронів.
У листопаді Німеччина пообіцяла надати Україні ударні безпілотники зі штучним інтелектом. Такі безпілотники від німецької компанії Helsing, яких називають "міні-Taurus" можуть бити по російських військових цілях, зокрема командних пунктах або матеріально-технічних об'єктах.
"Я дуже радий, що постачання цих ударних безпілотників зі штучним інтелектом починається прямо зараз"
Уряд Норвегії надішле додаткові 48,28 млн євро до Міжнародного фонду для України (IFU) на закупівлю дронів та засобів протиповітряної оборони.
Німеччина у співпраці з Норвегією також надала Україні батарею IRIS-T для посилення протиповітряної оборони.
Велика Британія раніше передала Україні 650 легких багатоцільових ракет на суму приблизно 213,13 млн доларів.
У жовтні Нідерланди пообіцяли закупити для України партію безпілотників на 42,6 млн євро, що стало першою закупівлею в межах коаліції дронів.
На початку жовтня в Україну прибули перші винищувачі F-16 із Нідерландів.
Вже у першому кварталі наступного року Франція передасть Україні винищувачі Mirage 2000.
Збройні сили Франції 20 вересня повідомляли про завершення підготовки першої групи українських пілотів.
Економічна допомога країн світу Україні - що відомо
Війна суттєво підірвала економіку України: численні міста та інфраструктурні об'єкти зазнали руйнувань, підприємства призупинили свою діяльність або були змушені переїхати.
Союзники України, зокрема Європейський Союз, США, країни Великої сімки, Канаду, Японію та інші міжнародні організації, мобілізували значні ресурси для надання фінансової допомоги.
Україна регулярно отримує кредити, гранти, макрофінансову підтримку, постачання товарів та послуг, а також заходи щодо пом'якшення боргових зобов’язань.
Надання кредитів від Міжнародного валютного фонду та фінансова допомога від Європейського Союзу дозволили уряду України підтримувати соціальні виплати та забезпечувати критично важливі послуги для населення.
Лідери держав G7 раніше дійшли згоди щодо процедури надання Україні 50 млрд доларів позики коштом заморожених російських активів.
У військовий бюджет Британії на 2025 рік буде закладуть 3,8 млрд доларів на щорічну допомогу для України. Ці витрати на оборону допоможуть Британії досягнути цілі у 2,5% ВВП, що перевищує зобов’язання перед НАТО щодо витрат на рівні щонайменше 2%.
Японський уряд надасть Україні понад 3 млрд доларів у межах фінансової підтримки G7.
Сполучені Штати відправили Україні 20 млрд доларів коштом доходів від заморожених російських активів.
23 жовтня Рада Європейського Союзу остаточно ухвалила виділення Україні макрофінансового кредиту в розмірі 35 млрд євро.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко та Надзвичайний Посол Французької Республіки в Україні Гаель Весьєр підписали Імплементаційну угоду до Грантової угоди між урядами на 200 млн євро. Проєкти втілюватимуть у співпраці з французькими компаніями, які забезпечують роботою 25 тис. українців.
Україна також підписала в жовтні Четверту додаткову угоду з урядом Канади щодо додаткового кредиту на майже 300 млн доларів США.
Керівник британського уряду Кір Стармер має намір закликати президента США Джо Байдена виділити кошти для кредиту Україні на 20 млрд доларів до того, як Дональд Трамп вступить на посаду наступного президента США.
Гуманітарна допомога для України - що потрібно знати
Руйнування міст, постійні обстріли та загроза життю змусили українців залишити свої домівки та шукати безпеки в інших країнах. У цих умовах підтримка від міжнародних союзників не лише забезпечувала життєво важливі потреби тих, хто залишався в Україні, але й створювала умови для перебування біженців за кордоном.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ країни G7 та інші партнери зібрали понад 4 млрд доларів на відновлення роботи енергетичної інфраструктури України.
Зокрема напередодні зими Німеччина надала Україні гуманітарну допомогу на 200 млн євро для забезпечення українців теплом.
"Ми будемо підтримувати українців, поки ми їм потрібні, щоб вони могли йти своїм шляхом до справедливого миру"
Швеція відправила Україні новий пакет гуманітарної допомоги на понад 10,3 млн доларів на задоволення потреб України напередодні зими: розмінування, забезпечення доступу до тепла й електроенергії, воду, їжу, засоби гігієни, медикаменти та підтримку внутрішніх переселенців.
На Конференції з питань протимінної діяльності в Україні–2024 (UMAC-2024) країни-партнери оголосили про додаткові зобов'язання на підтримку гуманітарного розмінування на майже 70 млн доларів.
Серед країн-партнерів черговий транш допомоги надали такі країни:
- Люксембург — 13 млн доларів
- Норвегія — 20 млн доларів
- Нідерланди — 10,8 млн доларів
- Канада — 24,5 млн доларів
- Латвія — понад 270 тисяч євро
- Швейцарія — 30 млн швейцарських франків.
Союзники також ініціювали спеціалізовані програми психологічної підтримки, освітні ініціативи для дітей та молоді, а також інтеграційні проєкти, що сприяли соціалізації переселенців у нових громадах.
Зокрема американська програма USAID "Конкурентоспроможна економіка України" нещодавно запустила ініціативу з бюджетом 1,8 млн доларів для підтримки навчання та працевлаштування українців.
Вона спрямована на підвищення кваліфікації та перепідготовку фахівців відповідно до потреб ринку, зокрема молоді, ветеранам, людям з інвалідністю та внутрішньо переміщеним особам для реалізації їхнього потенціалу в найдинамічніших галузях економіки.
Прийом українських біженців у європейських країнах та за їх межами став важливою частиною глобальної відповіді на кризу. Держави, зокрема Польща, Німеччина, Чехія, Румунія та інші, швидко адаптували свою політику, щоб забезпечити українцям доступ до тимчасового захисту, соціальної допомоги, працевлаштування та освітніх можливостей.
Понад 3,5 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами, а майже 6,5 млн виїхали за межі країни.
У листопаді німецький уряд готував законопроєкт, який продовжує тимчасовий захист українських біженців до 4 березня 2026 року. Статус тимчасового захисту дасть їм змогу перебувати в країні до березня 2026 року з можливістю легальної роботи та пошуку довгострокових вакансій.
Станом на 31 серпня статус тимчасового захисту в країнах Європейського союзу мали майже 4,2 млн осіб. Найбільше отримувачів статусу тимчасового захисту серед українців прийняли Німеччина (1,2 млн осіб, 27% від загальної кількості), Польща (975 190) та Чехія (376 885).
Через місяць після початку повномасштабного вторгнення парламент Польщі ухвалив закон про допомогу громадянам України, який врегулював їхнє проживання та надав право на отримання номера PESEL
43 тис. українців знайшли прихисток у Швеції, отримавши статус тимчасового захисту.
"Ми знаємо, що майбутня зима буде складною, тому країни G7 щодня працюють разом, щоби надати Україні те, що їй потрібно, аби пережити зиму"
