Головне управління військової розвідки України (ГУР) підтвердило, що в неділю ввечері були збиті два дуже дороговартісні російські військові літаки, що значно зашкодить можливостям Кремля відстежувати ситуацію в небі.
Такі літаки вважаються надзвичайно цінним активом через їхню здатність значно збільшувати можливості наземних сил, які вони підтримують, забезпечуючи командирам, а також пілотам, які працюють у зонах бойових дій, кращу обізнаність щодо ситуації на полі бою.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Виробництво таких літаків є дуже дороговартісним через широке використання сучасної електроніки та інших технічних модифікацій для підтримки роботи радарів та інших датчиків, а також велику кількость радіостанцій та іншого комунікаційного обладнання.
Льотні екіпажі цих літаків проходять довготривалі навчання й завжди мають багаторічний досвід роботи, що робить такі втрати ще більш дороговартісними.
Хроніка війни в Україні. 21 листопада: «Ми здатні та можемо відповісти»
Берієв А-50 «Опорний»
Українські ЗМІ повідомляють, що літак раннього попередження та управління А-50 був збитий у неділю ввечері незабаром після зльоту над Азовським морем у районі Кирилівки у Запорізькій області.
Платформа раннього повітряного попередження та управління (AEW&C) A-50 [його назва в звітах НАТО: «Mainstay»] базується на транспортному літаку Іл-76 авіаконструкторського бюро Іллюшина.
Літак виконує функції, подібні до функцій системи E-3 Sentry США та НАТО, яку зазвичай називають AWACS (бортова система попередження та управління), хоча з дещо меншими можливостями.
Повідомляється, що вартість одного такого літака становить 330 мільйонів доларів.
Ці літаки з функціями AEW&C є життєво важливими для підтримки переваги в повітрі, вони працюють як очі для всіх літаків, задіяних у бою. Оскільки вони мають можливість проводити радіолокаційне виявлення цілей на дуже великій відстані, вони можуть ділитися «картинкою» в реальному часі зі всіма російськими літакам у повітрі, допомагаючи винищувачам виконувати перехоплення та атакувати літаки супротивника за допомогою більш прямого зв’язку.
Mainstay має великий оглядовий радар з антеною в поворотному радарному куполі над фюзеляжем (його називають ротодом), який зовні нагадує «фрісбі» в системі AWACS США/НАТО. Номінальна дальність виявлення становить 650 кілометрів для повітряних цілей і 300 кілометрів для надводних цілей.
Із А-50 зазвичай працює 15 диспетчерів місії, які розшифровують радіолокаційні сигнали та можуть керувати максимально десятьма винищувачами для перехоплення «повітря-повітря» або атаки «повітря-поверхня».
Без дозаправки повітряними танкерами А-50 може перебувати в повітрі протягом чотирьох годин, відлітаючи на відстань до 1000 кілометрів від своєї бази з максимальною злітною вагою 190 тонн.
Варіант літака А-50М був модифікований, щоб забезпечити можливість дозаправки в повітрі заправниками Іл-78, що збільшує час його перебування у повітрі та спостереження.
Індійські ВПС також експлуатують експортну версію літака A-50EI, яка була модернізована ізраїльським радаром.
Повідомляється, що Росія має на озброєнні близько 30 літаків А-50.
Іл-22М «Лиска»
Командний пункт повітряно-десантного літака Іл-22М також був пошкоджений в результаті повітряної атаки й здійснив вимушену посадку в аеропорту міста Анапа на російському чорноморському узбережжі.
Цей літак не варто плутати з дослідним зразком реактивного бомбардувальника 1946 року виробництва з тією ж назвою. Нинішній Іл-22М [його назва в звітах НАТО: «Лиска»] є турбогвинтовим повітряним командним пунктом і радіорелейним літаком на базі авіалайнера Іл-18.
Іл-22М є частиною невеликого повітряного флоту (загалом до 12 літаків), який використовується росіянами як для повітряного командування й управління, так і для виконання завдань радіорелейної передачі. Ці літаки відіграють важливу роль в командуванні та управлінні російськими військами під час війни РФ проти України.
«Як високоцінна зброя, вони забезпечували безпеку російського повітряного простору далеко за межами радіусу дії українських систем протиповітряної оборони», – зазначив Ukrainian Defense Express минулого літа, коли вперше був збитий Іл-22М.
А 24 червня 2023 року, під час невдалого заколоту Пригожина, вояки ПВК «Вагнера» збили російський Іл-22М в небі над територією Росії, вбивши 10 членів екіпажу.
Тоді Міністерство оборони Великої Британії оцінило втрату літака як значну для росіян. «Іл-22М є частиною відносно невеликого флоту до 12 літаків, які інтенсивно використовуються як для повітряного управління, так і для виконання завдань радіорелейної передачі», – заявили у міністерстві.
Ще раніше, у вересні 2018 року, російський варіант повітряної платформи радіоелектронної розвідки був випадково збитий сирійськими ППО, коли він повертався з розвідувальної операції над Середземним морем.
У минулому версія авіалайнера Іл-18 широко використовувалася дружніми до Радянського союзу державами для пасажирських перевезень, і наразі російські військові є єдиними користувачами, які постійно скорочують флот цих літаків.
