- Відносно швидке захоплення Лисичанська розширює контроль Росії практично на всю територію Луганської області, дозволяючи їй заявляти про суттєвий прогрес у досягненні політичної мети, яку вона представила як безпосередню мету війни, а саме “звільнення” Донбасу”.
- На відміну від попередніх фаз війни, Росія, ймовірно, досягла досить ефективної координації між принаймні двома угрупованнями військ: Центральним – вірогідно, під командуванням генерал-полковника Олександра Лапіна, та Південним – вірогідно, під командуванням нещодавно призначеного генерала Сергія Суровікіна.
- Відвід українських військ був здебільшого організованим і йшов за планом. Утримуваний українцями район Сєвєродонецьк-Лисичанськ був виступом лінії фронту, який росіяни могли атакувати з трьох сторін. Існує реальна ймовірність того, що тепер українські сили зможуть відступити до прямішої лінії фронту, оборона якої є зручнішою.
- Битва за Донбас характеризується повільними темпами наступу та масованим використанням Росією артилерії, яка рівняла міста з землею. Бої на Донеччині майже напевно продовжуватимуться в такому ж ключі.
Оригінал англійською тут.