Завоювання Росії на сході України розширюються. Після того, як Луганська область майже повністю опинилася під контролем Росії після падіння Лисичанська в понеділок, російські війська наступають на останні міста в Донецькій області, які все ще знаходяться під контролем України. Однак для європейської преси результат війни досі не передбачуваний.
Сьогодні європейська преса дискутує про запеклі бої, що тривають на сході України, а також про те, чи перейде Донбас під контроль Росії, чи ні. Ось деякі думки з добірки європейських видань, представлених eurotopics.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Час працює проти Москви
wPolityce вважає, що резерви Росії тануть:
«Промислових потужностей Росії недостатньо для заміни втраченого військового озброєння і техніки, а це означає, що можливості збройних сил з часом будуть знижуватися. Навіть ігноруючи залежність Росії від імпортних компонентів та електроніки для військових цілей – яка, на думку британців, є значною – все виглядає так, ніби перевага Росії у вогневій потужності повільно скорочується. … Якщо бойові дії триватимуть на такому рівні інтенсивності, українська сторона продовжуватиме триматися, а росіяни зазнають втрат, подібних до тих, що були на першому етапі війни, і їм може знадобитися більше десяти років, щоб відновити свій військовий потенціал».
Удар по бойовому духові
Падіння Лисичанська є великою поразкою для України, насамперед психологічно, пише Süddeutsche Zeitung:
«Тому що Зеленський і його генштаб надали спробі утримати Сєвєродонецьк і Лисичанськ, яка призвела до великих втрат, такого ж значення, як останні дні фінальних боїв на Азовському металургійному заводі в Маріуполі. Йшлося не лише про квадратні кілометри та стратегію, а й про відчуття: ми можемо це зробити. …Тепер українцям буде ще важче робити те, що мовою війни називається «підтримувати моральний дух». … Підтримка керівництва в Києві все ще величезна, як і бажання битися. Але час на боці росіян, як це було в попередніх великих війнах».
Мир у світі досі під загрозою
Путін робить ставку на війну на виснаження, пише в Gândul оглядач Крістіан Лісандру:
«Це правда, що «цілі» з часом змінилися. Зараз взяття Києва залишилася далеко в минулому, а Донбас – «пріоритетом» Кремля. Звичайно, війна на виснаження робить такі стратегії можливими. Червоні прапорці переміщуються на карті відповідно до нагальних інтересів. Володимир Путін все ще хоче отримати «шматок» України. … На жаль, я також не думаю, що Путін виклав всі свої карти на стіл. … Ось чому мир на планеті тремтить над ареною, де не тільки звинувачення, але й смертоносні ракети великої дальності літають туди-сюди».
Втрата Донбасу може врятувати Україну
Якби Росія оголосила про припинення вогню після захоплення Луганської та Донецької областей, це було б бажаним кроком, пише ліберальний євродепутат Бернард Гетта в L’Opinion:
«Після припинення вогню Володимир Путін міг би підготуватися до нового наступу, але Україна, яку стали б називати Західною Україною і яка швидко відновила б зв’язок зі своїм давнім минулим європейської держави, могла б протистояти Кремлю як квітуча, молода та вільна демократія, що просуває ідею свободи та європейськість, яких так прагне новий російський середній клас у великих містах. Припинення вогню вивело б Володимира Путіна з глухого кута, в якому він зараз перебуває, а Україна уникла б знищення».
Посмішка з боку
Єдиним переможцем у війні буде Китай, прогнозує Непсава:
«Росія десятиліттями обходилася без західної моделі розвитку та рівня життя середнього класу, який там називають «європейським». … Україні потрібно від 500 мільярдів до одного трильйона євро на відновлення, але стільки вона не отримає. Рани болітимуть довго, і до того ж буде значна гіркота через втрачені території та населення, а також через неминучу політичну нестабільність… ЄС буде зосереджений протягом багатьох років на реструктуризації імпорту енергії та промислового експорту – на завданні надто складному. …Китай тим часом посміхатиметься збоку, поки його суперники послаблюють один одного».
Оригінал англійською тут