Саміт Європейської політичної спільноти, який відбувався 7-8 листопада в Будапешті, Угорщина, зібрав усіх європейських лідерів та керівників країн європейської політичної спільноти для обговорень актуальних питань, яких на цьому саміті було два – спільна реакція європейських урядів на обрання Трампа та питання подальшої допомоги України у війні з Росією.
Очікувалося, що приймаюча сторона – Угорщина – можливо, буде педалювати російський сценарій закінчення війни, який передбачає блокування або перешкоджання допомоги Україні та схиляння її до перемовин на російських умовах. Прем’єр Угорщини Віктор Орбан нещодавно до цього заблокував допомогу Україні в 50 млрд євро з числа заморожених російських активів. Незважаючи на спротив Угорщини, виділення грошей було погоджено країнами «Великої Сімки».
Польські фермери завтра знову перекриють рух на одному з пунктів пропуску
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
До цього в липні 2024 року Віктор Орбан прибув з несподіваним візитом у Київ. Це була перша поїздка угорського прем'єра в Україну під час великої війни. На відміну від інших європейських лідерів, він не відвідав Бучу та інші місця російських воєнних злочинів. Під час візиту він закликав Україну припинити вогонь на лінії фронту і сідати за стіл переговорів – нібито задля миру. Очікувано, той візит закінчився нічим. Вже через кілька днів так само несподівано зустрівся з Путіним у Москві. Ця новина викликала різку реакцію у європейських лідерів.
Так само Орбан несподівано встановив добрі стосунки з Дональдом Трампом – і навіть привітав того з перемогою, коли ще по підрахунку результатів не можна було робити однозначних висновків про результат виборів.
Незважаючи на несприятливі прогнози, очікування від саміту були доволі великими – так, Володимир Зеленський планував зустрітися з кількома лідерами країн ЄС, а Україна та Угорщина, за словами представників влади, готували велику двосторонню угоду.
Kyiv Post слідкував за самітом та проаналізував його можливі наслідки.
Склад делегацій і мова жестів
Напруженість та невизначеність були помітні ще з відкриття саміту. Зокрема, під час прибуття учасників. Деякі з них були дуже тепло зустрінуті Орбаном прямо з авто – так, він обійнявся з президентом Сербії Вучичем, та прем’єром Вірменії Пашиняном.
На зустрічі також був присутній і прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе – орієнтований на Москву голова уряду Грузії, країни, де нещодавно відбулися скандальні вибори з такими фальсифікаціями, що в довірі до їх результатів засумнівалась Єврокомісія, не кажучи про потужні протести всередині країни. З ним Орбан також був вельми привітний.
Втім, і Орбану дісталося. Під час свого прибуття президент Румунії Клаус Йоганіс демонстративно повернувся до зустрічаючого Орбана спиною і кілька хвилин говорив зі службою протоколу, перш ніж сухо привітатися з угорським лідером.
Причиною суперечок Угорщини і Румунії останніми роками є намагання Будапешта підтримувати осередок угорських автономістів в центральному регіоні Румунії, де вони оголосили в односторонньому порядку «Секейську автономію». Для Румунії це акт сепаратизму, Орбан же робить акцент на підтримці угорців у Румунії кожного виборчого циклу.
З Володимиром Зеленським Орбан був привітний і усміхнений, а от сам очільник України був напружений. Певний час вони стояли доволі напружені і з опущеними руками під час протокольних фото.
Коли Орбан запропонував рукостискання, президент Зеленський його прийняв. Втім, він швидко рушив на поля саміту і відмовився спілкуватися з журналістами.
Допомогти Путіну задушити Україну?
Протилежність позицій виявилася вже на саміті. Позиція Європейських лідерів була однозначна – Україна має і надалі отримувати підтримку.
«Позиція ЄС чітка – ми маємо зміцнювати Україну, бо це означає і міцність нас самих. А ми вже пізнали, що це таке – бути ослабленими», - сказав в коментарі українському телеканалу «Ми-України» президент Європейської Ради Шарль Мішель.
Урсула фон дер Ляєн заявляла про те, що «автократи цього світу отримали дуже чіткий сигнал про те, що не право сили є важливим, а верховенство права є важливим».
Ще більш різким був Еманюель Макрон, президент Франції.
«Європа вимагає нового, більш незалежного підходу до політики безпеки, тому що позиція нової американської адміністрації є невизначеною... Серед нас, європейців, відбулося стратегічне пробудження, і ми повинні це прийняти. Ми не можемо назавжди делегувати свою безпеку американцям», — додав він.
Президент Зеленський діяв на упередження – зазначив, що напередодні мав розмову з Трампом, вона була «продуктивною», відзначив, що ніхто не знає, як діятиме новий президент США, але одразу застеріг європейських колег від будь-яких кроків назустріч Путіну як неефективних.
«Нам потрібна достатня кількість зброї, а не підтримка в переговорах. Обійми з Путіним не допоможуть. Дехто з вас обіймається з ним уже 20 років, і все стає тільки гірше. Він думає лише про війни й не зміниться. Тільки тиском можна його стримати», - заявив Зеленський.
Втім, це не завадило Орбану одразу почати говорити про те, що без підтримки США Європа не має підтримувати Україну. На полях саміту він не говорив нічого, крім прагнення «миру», однак значно більш відвертий був в ефірі громадського радіо вранці 8 листопада.
«Американці вийдуть з цієї війни, а Європа не може фінансувати цю війну самостійно. Збільшується кількість тих, хто мовчить, а також тих, хто вважає за потрібне адаптуватися до нової ситуації. Ось ми, які від початку говорили, що має бути мир», - заявив Орбан.
Найголовнішим завданням команда Орбана бачить максимальні зусилля щодо позбавлення України міжнародної підтримки – що зробило б її слабкішою у протистоянні сам на сам з Росією. Зокрема, один з радників угорського прем’ра – Балаж Орбан – заявив Bloomberg, що після вступу Трампа на посаду США можуть переглянути домовленість з іншими країнами «Великої Сімки» щодо виділення 50 мільярдів для України з числа заморожених російських активів. Щоб швидше змусити її до миру.
«Інший спосіб мислення вимагає іншого управління активами з американської сторони», – підсумував він.
Як наслідок, саміт у Будапешті закінчився без серйозних наслідків. Двосторонню угоду між Угорщиною та Україною, як і очікували в Києві, не було підписано. І за словами самого Зеленського, не остання причина – ставлення Угорщини до вступу України в НАТО. Яке, цілком в російському ключі, суто негативне.
«У документі немає на сьогодні підтримки України з боку Угорщини в НАТО. Й оскільки цього немає, цей документ не підписано, на цьому крапка», — сказав Зеленський.
За словами співрозмовників Kyiv Post, від візиту на саміт, який був започаткований президентом Франції Еманюелем Макроном три роки тому, в Києві не покладали великих надій, натомість, бачили важливість у зустрічі з кількома важливими для України співрозмовниками для координації подальшої допомоги – з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Еманюелем Макроном та генсеком НАТО Марком Рютте. Результати цих зустрічей наразі – невідомі.
Втім, самі представники Угорщини на саміті кажуть, що не варто сприймати меседжі Орбана як остаточний варіант, і нібито поганий для України. На тлі проблем всередині Угорщини, меседжі Орбана мають і інший вектор – спрямований всередину країни, в тому числі з метою підтримання іміджу миротворця самого Орбана.
