Щороку у пам'ять про святого Нестора Літописця восени відзначають День української писемності та мови. Чому цьогоріч ми відзначаємо його в іншу дату — 27 жовтня, а також як розвивалася писемність на території України та які найдавніші пам'ятки української мови?
Коли й навіщо з'явився День української писемності та мови
День української писемності та мови був започаткований ще 9 листопада 1997 року. На державному рівні його впровадив тодішній президент Леонід Кучма, прислухаючись до ініціативи громадських організацій. Раніше свято щорічно відзначали 9 листопада.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Дату святкування обрали невипадково: 9 листопада – це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Він є автором найдавнішого українського літопису "Повісті временних літ", послідовником творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Багато дослідників вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова.
У 2023 році Україна перейшла на новий церковний новоюліанський календар, тож дати всіх фіксованих свят змістились на 13 днів. Саме тому День української мови та писемності зсунувся з 9 листопада на 27 жовтня.
Хто такий Нестор Літописець та як з'явилась писемність
Нестор Літописець був монахом Києво-Печерської лаври та жив у 1056–1114 роках. У XI — на початку XII століття Нестор та інші літописці створили унікальний документ "Повісті временних літ". Вона могла б дати нам відповідь на багато питань, зокрема, на дуже актуальне зараз: "Звідки пішла Руська земля, і хто в ній найперший почав правити?". На жаль, пам'ятка не збереглася до нашого часу, але існує в Лаврентіївському (1377) та Іпатіївському (Іпатському, друге десятиліття XV століття) списках в переписаному варіанті.
Створення «Повісті временних літ» стало можливим завдяки появі слов’янської писемності. Її засновниками вважаються Кирило і Мефодій. На жаль, до нас не дійшли писемні пам'ятки другої половини IX століття, періоду безпосередньої діяльності Кирила і Мефодія. Але дійшла сама абетка, яку вони створили на основі грецької, враховуючи фонетичний лад старослов'янської мови. Так, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в Східній Болгарії. Пізніше саме кирилиця лягла в основу сучасних східнослов'янського, сербського, болгарського, македонського алфавітів, а глаголиця поступово вийшла з ужитку. Вона також активно поширилася на захід і північний захід, а з XI століття стала основним алфавітом слов'ян.
Заходи до Дня української писемності та мови 27 жовтня
З 1999 року на День української писемності та мови проводять Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей проєкт відбувається за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічно у цьому конкурсі беруть участь понад 5 млн осіб з 20 країн світу. Цьогоріч він відбудеться в понеділок, 28 жовтня 2024 року. Переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, які продовжують навчання в освітніх закладах України, за рішенням журі конкурсу наказом МОН України призначаються щомісячні іменні стипендії Президента України на календарний рік. Також багато хто отримує цінні подарунки та грошову винагороду.
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності до Дня української писемності та мови проводять щороку, починаючи з 2000 року. Останніми роками понад півмільйона українців з усього світу беруть участь в написанні диктанту, щоб перевірити свої знання української мови. Цьогоріч радіодиктант відбувся 25 жовтня об 11.00, текст Оксани Забужко "Магія голосу" зачитав військовий та поет Павло Вишебаба.
Традицією є вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця. На його могилу щорічно несуть квіти та лампадки, щоб відзначити внесок монаха. Багато де організовують тематичні заходи, проводять акції на підтримку мови, вручають подяки та нагороди популяризаторам української мови.
