Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що найближчим часом Україну не запросять до НАТО попри заклики президента Володимира Зеленського у своєму «Плані перемоги» негайно дати «зелене світло» для вступу до Альянсу.
«Важливо усвідомлювати, що країна, яка перебуває у стані війни, абсолютно не може стати членом НАТО, — сказав Шольц. – Усі це знають. Щодо цього розбіжностей немає».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«За запрошенням зазвичай досить швидко йде вступ, — уточнив він у своєму телевізійному інтерв’ю ZDF. – Вже був консенсус між членами НАТО на попередніх двох самітах щодо початку обговорення членства України після закінчення війни, і наразі немає потреби в будь-якому новому рішенні».
Берлін і Вашингтон у цьому одностайні. Вони також проти надання Україні дозволу бити їхньою далекобійною зброєю по території Росії, до чого Зеленський також неодноразово але марно закликав.
Президент України відмовився запрошувати генсека ООН до Києва
Цього тижня в інтерв’ю Politico колишня пані посол США в НАТО Джуліанна Сміт сказала: «Нині Альянс не досяг точки готовності прийняти або запросити Україну».
Цього тижня міністр оборони США Ллойд Остін на каналі Fox News підтвердив позицію Білого дому про те, що немає потреби дозволяти Україні бити ракетами ATACMS по цілях у глибині території Росії.
«Росіяни вже відвели свої літаки за межі радіуса дії ATACMS, — зауважив Остін. – Та й Україна вже може виробляти власні безпілотники, і вони дуже ефективні… Ми бачили, як вони здійснюють атаки за 400 кілометрів від кордону і навіть далі».
У четвер Шольц повторив, що Берлін стоїть на тому, що війна в Україні не повинна перерости у пряму війну між Росією та НАТО. Тож Німеччина й досі не бажає передавати Україні далекобійні ракети Taurus, які теж є у «списку бажань» Зеленського.
Гаага оголосила Монголії попередження після того, як та не заарештувала Путіна за інкриміновані йому воєнні злочини
У четвер Міжнародний кримінальний суд (МКC) опублікував пресреліз, у якому зазначив, що Монголія не заарештувала російського лідера Владіміра Путіна під час його візиту до Улан-Батора у вересні. МКС передав цю справу до Асамблеї держав-учасниць – наглядового та законодавчого органу Суду.
Гаага оголосила Путіна в розшук як обвинуваченого у скоєнні воєнних злочинів. У березні 2023 року суд видав ордери на арешт його та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за звинуваченнями в незаконній депортації дітей під час повномасштабного вторгнення Москви в Україну.
Монголія є країною-підписантом Римського статуту, який зобов’язує країни-члени затримувати звинувачених осіб і передавати їх міжнародним органам.
«Сьогодні, 24 жовтня 2024 року, Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду встановила, що, не заарештувавши пана Путіна, коли він перебував на її території, і не передавши його Суду, Монголія не виконала вимогу співпрацювати згідно з положенням Римського статуту, тим самим перешкоджаючи Суду виконувати свої функції та повноваження за статтею 87(7) Статуту. З огляду на серйозність відмови Монголії співпрацювати з Судом, Палата визнала за необхідне передати справу до Асамблеї держав-учасниць», — йдеться в повідомленні МКС.
У вересні керівництво Монголії зустріло Путіна не з кайданками, а з почесною вартою в аеропорту та святковою вечерею в урядовому палаці.
Під час суперечливої поїздки до Казані очільник ООН сказав Путіну, що його вторгнення в Україну порушує міжнародне право
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш зустрівся з Путіним у четвер у російській Казані на полях саміту БРІКС – країн, які прагнуть будувати двосторонні зв’язки з Росією.
Як повідомляє агенція Франс Пресс (AFP), Гутерріш сказав Путіну, що його вторгнення в Україну порушує статут ООН і міжнародне право. У своїй промові глава ООН закликав до «справедливого миру».
За словами речника генсека, Гутерріш наголосив у своєму коментарі, що «російське вторгнення в Україну порушило Статут ООН і міжнародне право... Він [Гутерріш — ред.] повністю підтримує продовження переговорів щодо цього питання». Генсек ООН також подякував за посередницькі зусилля Туреччині, президент якої також взяв участь у зустрічі в Казані.
Групу БРІКС заснували Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка – країни, населення яких за сукупністю у два з половиною рази перевищує населення Європейського Союзу.
Київ, своєю чергою, засудив появу очільника ООН серед союзників Путіна, а в четвер Зеленський на щоденному брифінгу нагадав, що 24 жовтня відзначається День ООН:
«Сьогодні, у День Організації Об’єднаних Націй, важливо, щоб світ не забував про цілі та принципи Статуту ООН і мету цієї організації. Хоч навіть деякі її функціонери віддають перевагу спокусам у Казані, а не змісту Статуту ООН, все ж наш світ побудований таким чином, що права націй та норми міжнародного права мають і матимуть значення. Дякую всім, хто допомагає в цьому Україні».
Гутерреш також говорив про «встановлення свободи судноплавства в Чорному морі», щоб забезпечити глобальну продовольчу та енергетичну безпеку. Угода за посередництва ООН передбачала зерновий коридор через Чорне море для вантажних суден, але Москва вийшла з угоди в 2023 році.
