Чернігів – одне із найданіших міст України, розташоване за півтори сотні кілометрів на північ від Києва. На території з усіх боків оточеного лісами міста розташовано багато визначниих історичних та культурних пам'яток, які роблять Чернігів і Чернігівщину загалом абсолютно неповторним краєм, дуже привабливим для туристів. Зокрема, через унікальні дерев’яні будівлі – як в Данії, Швеції, Литві або північних штатах США тут люблять будувати з дерева, прикрашаючи будівлі вишуканими дерев’яними прикрасами.

Advertisement

Росіяни, наступаючи на Чернігів  у лютому-березні 2022 р., намагалася привласнити собі культурно-історичні перлини старовинного міста, яке вперто називають «російським», зокрема, через те, що в Росії дерев’яне будівництво більш поширене, ніж в Україні. На жаль, останнім часом старовинні дерев’яні будівлі, яких у Чернігові багато – багатоквартирні будинки, маєтки, адмінбудівлі – занепадають, адже теперішні власники багатьох будинків поводяться зі спадщиною без належної поваги й часто реконструюють їх (наприклад, утеплюють), використовуючи найдешевші матеріали, що спотворює пам’ятку історичного значення.

Advertisement

Та у місті діє волонтерська група із назвою «Дерев’яне мереживо Чернігова», яка на пожертви небайдужих або за підтримки власників будинків безкоштовно відновлює унікальну різьблену красу старих будинків міста, повертаючи Чернігову туристичну привабливість.

Фото: "Дерев'яне мереживо Чернігова"

Advertisement

 

Фото: "Дерев'яне мереживо Чернігова"

Лідер цієї групи Станіслав Іващенко розповів Kyiv Post про тонкощі роботи з історичною спадщиною міста.

Чому ти вирішив зайнятися цим?

Кожного разу повертаючись додому я помічав, що цих історичних будинків все менше й менше у їхньому первісному вигляді. Коли я подорослішав, мені стало сумно через те, що зникає те місто, в якому я зростав. Я вирішив створити онлайн-музей, я зібрав команду, ми зберегли будинки у віртуальному вигляді, а потім народилась ідея їх ремонтувати.

Advertisement

Росія претендує називати це російським архітектурним стилем, обґрунтовуючи цим агресію проти України. Ти багато подорожував, що ти скажеш стосовно таких заяв росіян?

Якщо я скажу, що це взагалі не має стосунку до Росії, це буде не зовсім правильним, але правильно буде сказати, що це схожі традиції всіх країн, де будуть з дерева. України, Росії, Польщі, Литви, Латвії тощо. В усіх регіонах, де будували з дерева, відповідно все це й оздоблювалося. Росія не може привласнювати собі те, що є загальнокультурною традицією.  

Що найбільше завдає шкоди старим будинкам міста?

Advertisement

Найбільша біда – несвідомі люди. Які купують ці будинки, але не бачать в них цінності й починають обшивати їх пінопластом, пластиком, найбільш дешевими матеріалами. Хоча покращити енергоефективність будинку можна, не знищуючи його історичний фасад. Можна спершу обшити утеплювачем будинок, по дерев’яній стіні, а потім повернути на місце дерев’яну декоративну обшивку, і все буде і красиво, і тепло. Вартість таких робіть становить 1,5 – 2 тисячі доларів. На жаль, люди зараз завдають історичному Чернігову більше шкоди, ніж бомби росіян.

Advertisement

Як можна зберегти будинок в такому випадку?

Проблема в тому, що якщо будинок не є пам’яткою архітектури чи культури, нічого зробити не можна. Це приватна власність – що хочу, те і роблю. Особливо сумно, коли такий будинок ще за часів радянської влади був поділений на кілька об’єктів власності, і кожен власник ремонтує свою частину на свій лад. Вони навіть не комунікують одне з одним. Пів будинку може бути одного кольору, інша половина – іншого. Уявіть, що мешканці одного будинку не можуть між собою узгодити, якого він має бути кольору. Це огидно і смішно водночас. 

Скільки будинків ви вже реставрували?

Ми відреставрувати вже 10+ будинків.

Є будинки вже готові, а є ще не відреставровані до кінця. Зазвичай ми знайомимось з власниками під час екскурсій, прогулянок. Спочатку ми самі звертались до власників, але тепер все помінялися – вже є свідомі власники, які хочуть щось покращити. Було таке, що власники до нас зверталися й потім працювали разом з нами, вони були такі ж брудні, як і ми, але дуже щасливі від того, що вони зберегли історичний вигляд будинку.

Що влада може зробити для покращення ситуації?

Який вихід? Дуже важко сказати. Викуповувати будинки, щоб власником було місто й могло здавати ці будинки в оренду, встановлюючи правило, що не можна міняти фасад – це добре, але у Чернігова зараз на це немає грошей, і, будьмо відвертими, немає бажання. Чиновники дуже пасивні, під час війни їм взагалі не до цього, та й до війни було не дуже до цього. Потрібно, щоб профільні департаменти місцевої влади та ОДА почали слідкувати бодай за пам’ятниками архітектури, які приходять у занепад. Їх також багато.