Рада бізнес-омбудсмена була створена у 2014 році з метою захисту законних права бізнесу у відносинах із державою. З того часу завдяки своїй діяльності вона зекономила українським компаніям понад пів мільярда доларів.

Але не у всіх випадках бізнес міг би втратити ці кошти через корупцію — часто проблема полягає у протиправних діях з боку Державної податкової служби, митниці або правоохоронних органів.

Роман Ващук, призначений на посаду бізнес-омбудсмена за місяць до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у січні 2022 року, розповів Kyiv Post про пострадянські звички податкових інспекторів, пояснив, чому українським підприємцям більше подобається польська податкова система і що можна зробити всередині країни, щоб вони полюбили українське адміністрування так само.

Advertisement

Вашій увазі пропонується друга частина великого інтерв'ю. Першу частину можна прочитати тут.

Коли під час нещодавнього інтерв’ю міністра фінансів запитали про ухилення від сплати податків, він відповів, що це робота правоохоронних органів, а не податкової служби. Складається враження, що Міністерство фінансів не контролює Державну податкову службу. Хто тоді керує податковою службою й повинен встановлювати для неї KPI?

Advertisement

Я з Канади, країни, де існує доктрина міністерської відповідальності. Хоча визнаю, вона не завжди реалізується на 100%. Але я вважаю, що фіскальні служби, а в Україні це податкова та митна служби, є структурами, підпорядкованими Міністерству фінансів, мають керуватися цілями Міністерства фінансів і, власне, бути частиною політики та її впровадження, які мають спрямовуватися Міністерством фінансів.

Зустріч бізнес-омбудсмена України Романа Ващука та його заступниці Тетяни Короткої з міністром фінансів Сергієм Марченком та заступниками міністра фінансів Ольгою Зиковою та Світланою Воробей у 2022 році. Фото: публікація Ради бізнес-омбудсмена у Facebook.

Advertisement

У 2019 році ми побачили тенденцію, яка відображає триваліший тренд, що передує 2019 року – система відкидала спроби призначення нових людей із новими підходами, таких як Максим Нефьодов і Сергій Верланов.

[Обидва були призначені керівниками Державної податкової та митної служб, але звільнені у 2020 році. Верланов заявив, що причини його звільнення були політичними.]

Були знайдені формальні підстави для звільнення. Відтоді ми мали виконуючих обов'язки керівників податкової та митної служб. Керівники на місцевому та регіональному рівнях також є виконуючими обов'язки.

Advertisement

Тож ніхто не має впевненості, що завтра збереже свою посаду.

Міністерство фінансів, уряд загалом і політична влада наразі повинні призначити нових керівників митниці та податкової служби, аби впроваджувати зміни. Не можна говорити: «Тобі дали 32 дні на подвоєння суми зібраних податків, але ти не впорався, тому тебе звільнено». Потрібно мати уповноважену особу та план на 1–2 роки з чітким сигналом.

Тож Міністерство фінансів має дати цей сигнал?

Це має бути Міністерство фінансів, прем’єр-міністр, президент. Це має йти зверху.

Рада бізнес-омбудсмена України, бізнес-омбудсмен Роман Ващук та Генеральний прокурор Андрій Костін зустрілися з провідними бізнес-асоціаціями та членами Ради підприємництва при Президентові України. Фото: пост Ради бізнес-омбудсмена у Facebook.

Advertisement

Ви двічі зустрічалися з генеральним прокурором Андрієм Костіним і підписали стандарти діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій під час досудового розслідування. Чи бачите ви ознаки того, що вони це сприйняли серйозно?

Стандарти вже впроваджені наказом, підписаним Костіним на нашій зустрічі у квітні.

Я здійснив візит до Черкаської області на початку літа, і тамтешні прокурори заявили, що вони стануть одним із критеріїв їхньої оцінки наприкінці року. Принаймні люди, які працюють у регіонах, усвідомлюють, що тепер це критерії, за якими вони будуть оцінюватися наприкінці року.

Advertisement

Я думаю, що пан Костін прагне зменшити кількість справ, які доводиться відкривати прокуратурі. Щоб проблеми державного управління не перетворювалися на проблеми правоохоронних органів.

Чи вважаєте ви, що прокурори досі схильні переслідувати бізнесменів без законних підстав, як це нерідко бувало раніше? Чи підхід змінився?  

Зараз ситуація дещо змінилась, прокуратура насправді більше не виконує функцію нагляду, оскільки її перебрали на себе окремі органи, які займаються розслідуваннями.  

Тому визначити відповідальних досі важко. Не можна реформувати окремі установи без реформування інших. Українські лідери, політики, а також донори повинні підходити до цього питання системно. І це болісно, бо складно. Україна — непроста країна із дуже формалізованими правовими традиціями.  

Хоча закони змінилися, дух не завжди змінився, особливо серед службовців середньої ланки. Водночас ззаклики з боку громадянського суспільства та донорів до боротьби з корупцією та дотримання високих стандартів доброчесності призводять до того, що чиновники стають пасивними й намагаються уникати конкретних дій.

Проактивний підхід до бізнесу не означає неодмінно надання преференцій, він лише передбачає, що не треба буде витрачати два роки й купу ресурсів на боротьбу з тим, що можна вирішити одним телефонним дзвінком.  

Багатьох зараз приваблює створення чогось нового. Ви створюєте нову агенцію, у неї є новий логотип, ви перерізаєте стрічку. Набагато менш сексі — демонтувати елементи старих структур, які більше не є необхідними чи актуальними.  

Тож знаєте, Україна дуже потрібує людей для відновлення. Можливо, тисячі людей, які зараз працюють у Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції у підрозділі з розслідування економічних злочинів, могли б стати менеджерами проєктів. Україна потрібує «креативної деструкції» в державному управлінні, щоб вивільнити людей для переходу їх у галузь економіки, де, як всім відомо, бракує робочої сили.

Стосовно робочої сили. За даними дослідників Американського університету в Києві та Центру економічних стратегій, більшість українських біженців за кордоном — це люди працездатного віку, часто підприємці, які перенесли свій бізнес за кордон. Зрозуміло, що в Польщі немає проблем із логістикою та безпекою, таких як в Україні. Але коли їх запитують, що Україна може зробити для того, аби вони повернулися додому, вони, скоріш за все, висунуть список вимог: належна робота правової системи, зниження податків та податкове адміністрування «таке ж гарне, як у Польщі». 

Українці в Польщі - це, здебільшого, люди працездатного віку, часто підприємці. Багато хто з них не хоче повертатися через кращу, на їхню думку, податкову систему Польщі. Україна, безумовно, має чимало проблем, і чи можемо ми запропонувати щось людям, які попрацювали у кращіх умовах для бізнесу?

Розподіл українських мігрантів і біженців у Польщі за професіями (респонденти могли обрати кілька варіантів). Джерело: дослідження American University Kyiv «Шлях додому: хто з українських біженців і мігрантів планує повернутися».

Польська податкова система досить складна, особливо для малого та мікробізнесу. Вона створює набагато більше труднощів, ніж українська, але вона передбачувана й дружня до приватного бізнесу. Якщо ви подали податківцям всі потрібні документи, у вас все буде добре.  

Фактично, польська система стягнення ПДВ набагато більш сувора за українську — усі ваші транзакції у Польщі проходять через єдиний рахунок компанії у податковій службі та банківський рахунок, який моніториться в реальному часі. В Україні це неможливо, оскільки ця інформація захищена як банківська таємниця.  

Україні як державі необхідно відновити довіру бізнесу до неї. Чи можна сказати, що ставки податків в Україні надзвичайно високі? Ні. Що тут надзвичайно високе, так це кількість штрафів, перевірок і проблем, що звалюються на вас, і це призводить до того, що люди втрачати довіру до держави.  

Національна стратегія України щодо державних доходів хоча й дещо суперечлива, але спрямована саме на подолання цієї проблеми.

Команда Ради бізнес-омбудсмена зустрічається з представниками Державної податкової служби. Фото: пост Ради бізнес-омбудсмена у Facebook.

Мінфін дійсно прописав це у стратегії – але вже за кілька місяців вніс до парламенту пропозиції щодо збільшення податків для покриття оборонних витрат. 

Я загалом розумію підходи Міністерства фінансів та уряду. Ми перебуваємо у складній ситуації, із лютого 2022 року в країні йде повномасштабна війна, але з того часу не було жодних суттєвих змін у податковій системі.  

Будьмо реалістами: країна потребує надходження додаткових коштів до бюджету. Стратегічно важливо було добре обговорити це питання, а також дотриматися вимоги про відтермінування вступу в дію законодавчих змін, передбаченої податковим кодексом.  

Але через таке відтермінування військовослужбовці ризикували не отримати зарплатні вже у листопаді, і це призвело б до надзвичайної ситуації. Ми спостерігаємо певний брак консультацій щодо цих змін, але консультації все ж таки відбувалися. Інакше кажучи, було б краще, якби це питання порушили ще навесні або влітку.  

Які три перші завдання зі списку завдань повинна виконати держава, аби покращити бізнес-клімат вже найближчим часом?  

Я б сказав, що першим завданням має бути впровадження нових законів про перезавантаження Бюро економічної безпеки та митниці у тому вигляді, в якому вони були ухвалені. Не намагайтеся робити жодних підкилимних маневрів. Це допоможе відновити довіру до держави.  

По-друге, варто застосовувати підхід «спочатку консультування» (“consult first”). Це не вимагає зміни всіх законів України. Це вже передбачено в законі про адміністративну процедуру. Спочатку ставте запитання. Давайте час на виправлення технічних помилок. Не карайте за ініціативу.  

Третє — після перезавантаження Бюро економічної безпеки та митниці застосуйте ті самі принципи до Державної податкової служби.