У ніч з 28 на 29 липня 2022 року росіяни вчинили наймасовішу з відомих нам страт військовополонених періоду повномасштабної війни. Була вчинена масова страта військовополонених в Оленівці.
Тоді загинули близько 50 військовополонених, ще біля 130 дістали поранення. Ці люди обороняли Маріуполь у період із 24 лютого по 16 травня 2022 року. З 16 по 20 травня 2022 року, за наказом вищого керівництва України та під певні домовленості вони вийшли з "Азовсталі" в полон.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Родини цих захисників заснували громадську організацію «Спільнота Оленівки», яка намагається робити все можливе для захисту військовополонених та гідного вшанування пам’яті тих, кого росіяни вбили в полоні.
Зокрема, на другі роковини організація підготувала та надала матеріали для оленівських акцій у 22 країнах.
У липні 2023 року наша Марія Алєксєєвич створила петицію про започаткування на державному рівні днів скорботи та вшанування пам’яті захисників, страчених унаслідок теракту в колонії № 120 смт Оленівка.
Ця петиція набрала необхідну кількість голосів ще у вересні 2023 року, але ми досі не отримали на неї відповіді. На сайті президента петиція має статус «на розгляді».
Ми не зупинилися на цьому паралельно наша організація звернулася до багатьох народних депутатів із проханням допомогти встановити пам’ятну дату та адвокатувати на міжнародних майданчиках тему воєнних злочинів російської армії щодо полонених.
Результатом цього став проєкт постанови ВРУ № 10188 авторства групи нардепів на чолі з Анатолієм Остапенком. Над формулюванням та змістом цього проєкту постанови родини з нашої спільноти працювали спільно з народними депутатами. А на другі роковини військовослужбовці, що пережили цю страту, наші родини та Медійна ініціатива за права людини записали відео з проханням прийняти постанову № 10188.
24 жовтня постанову зареєструвати за номером 10188. Суть пропозиції у тому, щоб «вважати 28 липня днем скорботи та вшанування пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані, або загинули в полоні».
На сайті парламенту зазначено, що цей документ надано для ознайомлення 30 жовтня 2023 року.
У грудні 2023 року Анатолій Остапенко отримав лист від голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, у якому йшлося про те, що він видає рекомендацію щодо недоцільності прийняття Дня пам’яті.
Голова комітету апелював до висновку Інституту національної памʼяті, що цей день може переобтяжити календар.
9 січня 2024 року в приміщенні Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими відбулася наша зустріч із керівником ОП України Андрієм Єрмаком, головою Координаційного штабу Кирилом Будановим, Уповноваженим ВР України з прав людини Дмитром Лубінцем, секретарем Коордштабу Дмитром Усовим, керівником Об’єднаного центру СБУ Андрієм Пастернаком, представниками Офісу Генпрокурора, МВС, Нацполіції, МЗС, бригади НГУ «Азов» та Уповноваженою в справах Європейського суду з прав людини.
На цій зустрічі ми знову порушили питання Дня памʼяті та отримали від влади підтвердження, що такий день буде.
Минуло понад пів року після цієї зустрічі, а Дня памʼяті страчених полонених досі немає, тому наша організація не припиняє вести інформаційну роботу для його встановлення.
12 вересня 2024 наша учасниця Олександра Мазур представила проєкт постанови про День памʼяті заступниці керівника Офісу президента України Ірині Верещук, розповівши про те, як поява цього дня в державному календарі зміцнить нашу міжнародну роботу в темі російського полону.
Як бачимо, українське суспільство одностайно підтримує затвердження Дня памʼяті страчених полонених. Нині цьому перешкоджають лише певні формальності, мабуть. Але, подолавши їх, ми зможемо вивести тему російських воєнних злочинів на вищий рівень в світовому дискурсі.
