Молдова: під тінню війни

В столиці Молдови сонячно і спокійно. На вулицях Кишинева люди здаються розслабленими і так чи інакше насолоджуються своїм життям. Хоч такий контраст ледь помітний, але він очевидний у порівнянні з вулицями українських міст, навіть тих, що віддалені від лінії фронту.

Все одно російсько-українська війна – найбільша в Європі після Другої світової – відкидає величезну тінь на сусідню Молдову. 24 лютого, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, в Молдові було чутно ракетні удари Росії по території України.

Молдова вже колись ставала жертвою російської гібридної агресії на початку 1990-х років, результатом якої стало створення невизнаної «Придністровської республіки». Якщо Україна програє, то дуже вірогідно, що наступною у списку російських жертв буде Молдова.

Війна, що триває, загострила важку ситуацію, в якій опинилася проєвропейська влада країни. Президент Майя Санду – відомий політик-реформіст – перейняла владу від проросійського Ігоря Додона наприкінці 2020 року. Потім у 2021 році його “Партія дії та солідарності” (PAS) здобула переконливу перемогу на парламентських виборах, отримавши більшість: 63 місця в парламенті зі 101.

Як тільки PAS сформувала новий уряд на чолі з прем’єр-міністром Наталією Гаврилицею, новий він одразу став об’єктом енергетичного шантажу з боку Росії. «Газпром», як і раніше, відмовився продовжувати чинний 30-річний газовий контракт із Молдовою. Натомість він втричі підвищив ціну, спровокувавши газову кризу, яка триває й досі. Війна ж лише її поглибила: це підірвало економіку всього регіону, особливо через тисячі українських біженців, що змушені були тікати до Молдови.

Попри те, що Молдова є однією з найбідніших країн Європи, вона стабільно розвивалася протягом багатьох років, із річним зростанням ВВП у середньому на 4,4% з 2000 року. Модель зростання Молдови є своєрідною, оскільки вона значною мірою базується на споживанні, що фінансується здебільшого грошовими переказами трудових мігрантів (з точки зору бухгалтерського обліку, споживання Молдови фактично перевищує весь її ВВП). За деякими оцінками, такі мігранти складають близько 25% усієї робочої сили країни. Грошові перекази від них були вирішальними для підтримки країни на плаву та стимулювання її економічного зростання.

У 2014 році Молдова пережила банківську кризу, спричинену масовими банківськими шахрайствами – розмір розкрадених активів становив 12% ВВП країни. Однак Молдові вдалося очистити свій банківський сектор і зберегти макроекономічну стабільність, а також втримати державний борг на низькому рівні (близько 30% ВВП).

Молдовський лей був відносно стабільним в останні роки. Після приходу до влади Санду та PAS, країна також звільнилася від впливу олігархів при владі, що є рідкісним досягненням серед пострадянських країн.

Та все ж постали нові виклики. Інфляція в Молдові зараз є найвищою в Європі і становить 33%, що завдає додаткового серйозного удару по збіднілому населенню. Маючи великий досвід у використанні енергії як зброї, Росія здійснює подальший політичний тиск на інші країни. Таким чином, російський газовий шантаж продовжуватиметься у майбутньому.

Як і в усіх державах із великою кількістю російськомовного населення, інший улюблений інструмент Росії – пропаганда. Вона також використовується проти Молдови,  спотворюючи реальність, намагаючись похитнути довіру населення до проєвропейської влади та повернути до правління корумпованих проросійських політиків. І хоча Україна утримує фронт і захищає Молдову від можливого прямого нападу Росії, загроза війни  залишається завжди.

Більше того, Молдова відіграє важливу роль у матеріально-технічному забезпеченні України. Це життєво важливо, адже це тримає українську економіку на плаву, особливо тому, що після російської морської блокади звичайні чорноморські портові артерії України почали знову відкриватися лише зараз. Тим часом молдовський порт Джурджулешти став важливим логістичним центром для імпорту в Україну та експорту українських товарів за кордон.

Таким чином, хоч головне поле битви російської війни проти демократичного світу і знаходиться на передовій в Україні, сусідні країни, включно з Молдовою, також є частиною цієї війни. Як і Україна, Молдова є ще одним прикладом країни з успішним, хоча важким і повільним переходом до західних тенденцій та шляхом розвитку серед пострадянських країн. Тому для вільного світу важливо надалі допомогти Молдові  дотримуватись цього напрямку.

Павло Кухта — український економіст і політик. У 2020 році він був виконувачем обов’язків міністра економіки України та старшим радником у проєкті «Підтримка Місії радників високого рівня ЄС у Молдові».

 Оригінал англійською тут.