Ми сидимо в закритому та засекреченому пункті управління батальйоном безпілотних систем за 20 кілометрів від лінії фронту. Переді мною – командир батальйону «Небесна кара», підполковник із позивним «Хорс». Він керує як розвідувальними, так і ударними безпілотниками, на всій ділянці фронту, за яку відповідає 54-а Окрема механізована бригада ім. Гетьмана Івана Мазепи.
Ми говоримо з ним про те, як дрони змінили цю війну, що треба, щоб стати оператором БПЛА, які фронтові історії та операції з ліквідації ворога стали для нього знаковими, а також про те, як штучний інтелект змінить війни майбутнього.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Чому тепер в бригаді потрібен цілий батальйон БПЛА? Як дронарі стали окремим родом військ?
Війна змінилася не за два роки, а поступово. Одні з перших дронів, які з’явилися у нас в збройних силах, це дрони-розвідники, БПЛА, «крила», «квадрокоптери», тобто ввикористовувались вони давно. Це продовження розвитку. Далі виникла ідея знищувати цілі. Спершу це були кустарні скиди з "Мавіків". І далі, коли виник гострий дефіцит артилерійських систем, снарядів, а ворога треба вражати, то виникла така потреба в організації таких підрозділів. Є управління, забезпечення, є екіпажі, які виконують завдання, є розвідка, яка розвідує цілі, коригує цілі, вражає цілі вдень і вночі за допомогою різних бортів. Основний упор зараз – це FPV. Ми їх використовуємо найбільш часто, заточуємо під певні задачі. Є і нічні бомбери, «Баба яга», як їх прозвали росіяни. Дається команда екіпажам або засобам ураження, в якій послідовності уражати, послідовність екіпажів визначається, і надається команда на роботу. І потім підводяться підсумки роботи. Тип боєприпасу визначається залежно від характеру цілі, це роздається екіпажам.
Сили оборони збили 102 ракети та 42 ворожі дрони
Від чого залежить успішність екіпажів?
Все залежить від характеру місцевості. Є проста місцевість, степ від горизонту до горизонту, знайшов якийсь бугор і можна літати як завгодно. Є складна місцевість, як на нашому напрямку, тут перепад висот. Остання ціль, яку ми уразили, перепад висот був 250 метрів. Вона стояла за горою, під схилом, і залетіти туди було дуже складно. І звідси йде розхід дронів. До 40% дронів втрачається по суб’єктивних чи об’єктивних цілях. Але це загальна статистика. На різних ділянках фронту буває по-різному. У мене є рекордсмен, в якого є 100% влучання.
РЕБи – наскільки серйозно вони протидіють роботі дронів?
РЕБ – це серйозно. Системи дії і протидії швидко розвиваються. Ми постійно вигадуємо щось новеньке, вони відповідають на ці виклики, пробують працювати на упередження, це серйозна частина роботи – боротися з цим. Це потужно впливає на застосування дронів.
Які цілі пріоритетні для дронаря?
Пріоритетність цілей залежить від обстановки. Наприклад, є працююча артустановка, яка криє позиції нашої піхоти. Якщо активна фаза штурмів, то пріоритет для нас – ворожа піхота. Якщо у нас є затишшя, ми шукаємо вантажівки, які розвантажують БК. Оперативність спрацювання по цілі визначається швидкістю підльоту до цілі. Тобто, це може бути і 10 хвилин, і 15, і 20. Інколи доводиться летіти туди, де цілі ще немає, але вона за даними розвідки має туди прибути. Ну, це як у хорошого снайпера – ти цілишся не туди, де є ціль, а туди, де вона має в наступну мить бути.
За скільки часу можна стати дронарем?
Піхотинцями, дронщиками можна стати швидко, як середнім інженером. А от щоб стати успішним дронарем, треба більше. Давайте говорити про успішних дронщиків, бо стати посереднім дронщиком – це не складно. Ведмідь може навчитися їздити по колу на велосипеді. Щоб стати хорошим дронщиком, треба мати хист. Треба мати хороші реакції. Є навіть спеціальні тести на реакцію. Це онлайн управління, там немає інформатизації, важливі фізичні якості пілота. По-друге, треба мати освіту в галузі програмування бодай на простому рівні, далі – треба бути технічно освіченим. І саме такі люди, які поєднують в собі це, стають успішним. Бо вони можуть адаптуватися, підлаштуватися під будь-яку ситуацію. Є набір програм, інструментів, які можуть переналаштувати дрон, але не кожний дронщик це вміє. Щоб підготувати хорошого спеціаліста, треба мінімум місяць – навчання, робота на симуляторі, робота з бойовими екіпажами і набуття свого досвіду. Це мінімум. Якщо людина хоче цим займатися, якщо вона готова до набуття досвіду, зростати, ми таких людей намагаємось витягти. Але не завжди вони стають дронщиками, іноді вони стають фіксиками – тобто ремонтниками. Щодо окопів – дронщики теж часто потрапляють під обстріли. І ФПВ, і нічники і крила. Ми – один із найефективніших видів військ вогневої підтримки. За нами полюють. Ми – пріоритетна ціль супротивника. Неважливо, де він опиниться, нас також криють. Знімати відеокліпи – це одне. А літати і вражати ворога – це інше. Якщо людина класно знімає дроном, вона не обов’язково стане ФПВ-шником, але якщо є розуміння, чим доведеться займатися, то все можливо. Ми даємо рекомендацію, людина приходить з нею в ТЦК. Крім того, зараз є програма від Міноборони, що сам командир військової частини може призивати. Навіть якщо людину мобілізують до ТЦК, все одно він може звернутися до нас, ми виписуємо відношення, і після базової військової підготовки він йде до нас.
Найжирніша ціль, яку ви змогли уразити?
Найжирніша ціль? Я б сказав краще – найскладніша ціль з точки зору роботи оператора дрону. Відстань була 20,5 кілометра від точки запуску, перепад висот – 150 метрів. Це була МСТА, артилерійська установка. Це важлива ціль. Неважливо, будуть вони на мопедах, на мотолигах чи все інше. Так, ми іноді ганяємось за одиночними цілями, бо вважаємо, що будь-яке зло має бути покаране. З цікавого – під час активних штурмових дій один екіпаж вийшов на статистику 1 до 1,5. Тобто, один виліт – півтори цілі. Їх було дуже багато – цілей, орків. Ми підраховували не тільки уражених, трьохсотих, а чисто по тих одиницях техніки, які ми точно знищили, або точно по тих орках, яких ми вбили.
Що треба, щоб підвищити ефективність дронів?
Перше і загальне. Всі дрони мають бути військовими. Вони мають бути не переробленими. А саме військовими, розробленими під військових. Для цього треба технічне завдання, випробування не тільки на полігоні, а й у бойових умовах. Це треба донести до кожного виробника. Бо ситуація така, що всі дрони, які поставляються зараз – якщо вони якісні, то вони відповідають потребам сьогоднішнього дня, а якщо не дуже – то позавчорашнього, а нам треба дрони, які будуть актуальні станом на завтра і післязавтра. Все, що постачається, ми доопрацьовуємо нашими фіксерами. Є виробники, з якими ми працюємо, вони вже в курсі, інколи це виходить. Але спільнота має зорганізуватись, це має бути спільнота, яка спілкується між собою, виробляє те, що треба військовим, а не те, що їм подумалось на ніч.
Чи замінять дрони артилерію?
Все має бути в комплексі. У нас більш точкове ураження. Але вся колективна зброя йде до того, що один управляє багатьма. Тоді буде повна дронізація. А поки що у нас екіпаж або людина керує дроном. І коли в нас одна людина буде керувати кількома дронами – можливо, ми замінимо артилерію, хоча я в цьому не дуже впевнений. У нас був дуже обмежений ресурс по артсистемам. Це все виникло через те, що нам чогось не вистачає. Задачі розширювались, а ми все ж таки бригадний засіб, маємо працювати в смузі всієї бригади, то ми батальйон. Починаючи від розвідки до ураження. А щодо спеціалістів – їх завжди не вистачає!
Що потребує батальйон БПЛА 54 ОМБр?
Постачання. Дронів, крил, постачання боєприпасів для дронів. Засоби розвідки дуже потрібні, у нас дуже мало засобів розвідки. Це не тільки квадрокоптери, але і крила, тож ми проводимо розвідку не тільки в ближньому районі, а й у дальньому, в тилу. Не вистачає камікадзе, які долають бар’єр РЕБ. Для цього ми задіюємо цілу команду фіксіків, у яких теж не вистачає обладнання. Ми шукаємо потрібне у волонтерів або громад, але це не постійний потік. Це штат людей, які технічно грамотні, розумніші, ніж я. Кажу – треба втілити те-то і те-то. Що треба? Вони – ми подумаємо – вивалили прайс – я пішов шукати гроші.
Яке майбутнє дронів?
Штучний інтелект. Наприклад, той, який може розпізнавати ціль. ШІ може дуже багато. Є ідеї автоматичного визначення цілей, і тоді дрон сам приймає рішення на роботу, яку ціль вибрати і уразити. Є ідеї ШІ, які при подавленні сигналу РЕБом можуть повертати дрон додому, бо програма запам’ятовує дорогу. Є ШІ, який визначає точку ураження, або точку прицілювання, як в балістиці. Його можливості безмежні.
