Економічне бронювання — це спеціальний статус для працівників і підприємств, які виконують важливі завдання для економіки країни під час війни. Цей статус дозволяє таким працівникам не бути призваними на військову службу, щоб вони могли продовжувати працювати на своїх посадах і підтримувати роботу важливих галузей. Натомість, роботодавці сплачуватимуть до держбюджету внески за кожного працівника, який був «заброньований» за відповідним механізмом.
Бронювання працівників підприємств стратегічно важливих галузей в Україні під час війни має кілька важливих аспектів та потенційних переваг для держави та суспільства. Про це заявляє бізнесмен Олексій Омельяненко.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
За його словами, одним з ключових моментів бронювання бізнесу є збереження на робочих місцях працівників, які є незамінними для функціонування критично важливих галузей економіки, таких як енергетика, охорона здоров'я, транспорт, виробництво стратегічних товарів та комунальні послуги. Існуючої на сьогодні кількості офіційно заброньованих (а це вже понад 900 тис. осіб, за даними Міноборони), вочевидь недостатньо для функціонування економіки.
«За оцінками керівництва держави, для успішного ведення бойових дій під час повномасштабної війни з Росією потрібно мобілізувати до Сил оборони України ще 450-500 тисяч осіб. За оцінками головнокомандувача ЗСУ Сирського, ця цифра може бути меншою. Якщо ми дамо можливість економічного бронювання хоча би 10 відсоткам від загальної кількості військовозобовʼязаних (а це, за даними Міноборони, станом на липень 2024 року – 4 690 496 військовозобов'язаних, які оновили свої військово-облікові дані), що вочевидь навіть і близько не відповідає потребам України у робочих руках навіть на сьогоднішній день, не кажучи про колосальне зростання потреби у кадрах для відновлення країни, але навіть це забезпечить десятки мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету, якому у 2024 році бракуватиме до 20 мільярдів доларів навіть у разі отримання повного міжнародного фінансування. Економічне бронювання бізнесу може стати одним із джерел додаткових надходжень до бюджету і часткового погашення цього дефіциту», – пояснює бізнесмен Олексій Омельяненко.
Бізнесмен підкреслює, що збереження ключових фахівців у критичних галузях допомагає уникнути економічного колапсу. Безперервна робота підприємств сприяє збереженню робочих місць, зменшенню рівня безробіття та підтримці економічної активності.
«Багато підприємств, особливо у важкій промисловості та машинобудуванні, працюють на оборонну промисловість і виробляють необхідне військове обладнання та матеріали», - зазначає Омельяненко.
Економічне бронювання таких підприємств гарантує, що вони зможуть продовжувати свою діяльність, надалі сплачуватимуть податки і таким чином наповнюватимуть бюджет і підтримуватимуть військові зусилля держави.
Бізнесмен наголошує, що збереження робочих місць і економічної активності сприяє соціальній стабільності. Люди, які мають стабільну роботу і доходи, менш схильні до соціальних хвилювань та протестів, що є важливим для підтримки внутрішньої безпеки під час війни. Якби існував механізм економічного бронювання, було б менше епізодів, коли представники ТЦК силою і примусом затримують чоловіків призовного віку, а у військовозобовʼязаних, які працюють у стратегічно важливих галузях, не було б страху виходити на вулицю, перетинати межі міст та областей.
Для багатьох підприємств втрата кваліфікованих працівників через мобілізацію може означати значні втрати в продуктивності та якості продукції. Бронювання допомагає уникнути таких втрат і зберегти не лише конкурентоспроможність бізнесу, а й сприятиме розвитку України на міжнародних ринках, що має важливе значення в контексті вступу нашої держави до ЄС.
Депутати та уряд України наразі розглядають кілька варіантів і пропозицій щодо економічного бронювання працівників від мобілізації.
«Держава має створити та обов’язково запровадити механізм економічного бронювання бізнесу, бо це дасть можливість наповнити бюджет, який відчуває дефіцит через військові дії. Адже війна — це не лише передова. Якщо у представників бізнесу є можливість працювати, підтримувати економіку та армію, чому б не дати їм таку можливість у вигляді механізму економічного бронювання», – зауважує Олексій Омельяненко.
За його словами, в економічній броні також зацікавлені ФОПи, які забезпечують значний внесок в економіку країни через сплату податків, створення робочих місць та виробництво товарів і послуг. Якщо їх мобілізувати, це може негативно позначитися на економічній стабільності, особливо під час війни. А в разі запровадження механізму економічного бронювання бізнесу у підприємців буде можливість сплачувати за своїх найманих працівників або за себе десятки тисяч гривень щороку (наразі є три проекти моделі економічного бронювання: від розміру місячного доходу працівника, стала підвищена сума військового збору за кожного заброньованого та змішана система), що стане суттєвим внеском у виснажену війною економіку України. За попередніми підрахунками, ця сума додаткових надходжень до бюджету може сягнути 40 (а то й більше) мільярдів гривень, що буде суттєвою економічною підтримкою для держави.
Закон про економічне бронювання є важливим інструментом для забезпечення стабільності та функціонування держави під час війни. Він дозволяє підтримувати економіку, забезпечувати критичні галузі та сприяти загальній обороноздатності країни.
На сьогодні Україна потребує додаткових коштів, бо дефіцит бюджету у 2024 році складає 20,7% ВВП. Вагомим джерелом його покриття залишається міжнародна допомога, а впровадження механізму економічного бронювання бізнесу могло би стати додатковим джерелом погашення цього дефіциту. Ідеться не лише про пряму цифру додаткових надходжень через внески за заброньованих, але ще й про збереження продуктивності праці за рахунок присутності кваліфікованих працівників, що додатково створює ВВП.
«За даними впливових видань, від початку повномасштабної війни з України могли виїхати близько 650 тисяч чоловіків призовного віку.
Більшість із них незаконно перетнула кордон. Зараз в Україні є різні нелегальні механізми для уникнення мобілізації. Частина так званих ухилянтів готові платити перевізникам і тікати з країни через гори чи річки, ризикуючи здоровʼям та життям. У разі успіху таких «операцій», втікачі живуть і працюють в інших країнах і наповнюють їхній бюджет, а могли б поповнювати державну скарбницю України. Інші підкуповують лікарів, щоб отримати так званий білий квиток. Також є ті, хто платять від 5 до 10 тисяч доларів за можливість влаштуватись на роботу на стратегічне підприємство, яке має опцію бронювання співробітників. А взагалі ринок нелегального бронювання оцінюється у розмірі від 700 млн до 2 млрд. доларів США на рік. За умови існування економічного бронювання, величезна кількість людей могла б, будучи офіційно працевлаштованими на підприємствах, яким буде доступна така опція, приносити користь і надходження у бюджет як за рахунок сплати бізнесом внесків, так і шляхом витрачання на території України коштів, які вони змушені віддавати за нелегальні послуги з бронювання», – додає Олексій Омельяненко.
До того ж запровадження економічного бронювання може стати додатковим стимулом для військовозобовʼязаних розвиватись в професійному плані, щоб у майбутньому отримувати робоче місце в компаніях, які користуватимуться опцією економічного бронювання. Держава повинна дати бізнесу механізм економічного захисту бізнесу, бо від цього залежить не лише розвиток економіки, фінансова стабільність, а й можливість підняти зарплати військовим, що може додатково заохотити українців добровільно вступати до лав Сил оборони.
