«Це кафе радо приймає тих, хто любить українську культуру, тих, хто любить татарську культуру, і тих, хто дуже, дуже, дуже ненавидить Путіна», – посміхається Ерфан Кудус, власник київського кафе «Ялта».
У Києві є ще кілька кримськотатарських кафе, але жодне із них не може похвалитися колекцією військових сувенірів, знятих із загиблих російських окупантів. Сувенірів, подібних до того, що прикрашає вбиральню кафе.
«Це вбиральня – тут можна зберігати такі речі», – говорить власник «Ялти», зазначаючи, що загалом-то атмосфера у його закладі весела та оптимістична. Стіни, розписані десятками фресок, прославляють красу тимчасово окупованого Росією українсько-татарського Криму.
«Раніше у мене була художня галерея, – із сумом говорить 55-річний чоловік. Зводити кінці з кінцями, коли ти торгуєш витворами мистецтва, дуже непросто, тому моя галерея тепер перетворилась у інтернет-магазин на Facebook.
Жан Рондо: «Війна не має влади над мистецтвом»
Як не дивно (враховуючи його палку любов до Криму та загалом до України), Кудус народився не в Криму та й взагалі не в Україні. Як і багато кримців з його покоління, він народився у Середній Азії.
Як і увесь кримськотатарський народ (приблизно 200 000 людей), родину Кудуса 18 травня 1944 року за наказом Йосипа Сталіна депортували до Середньої Азії. І в інтер'єрі свого кафе чоловік намагався відобразити кілька десятиліть вимушеного вигнання з рідної землі.
Хоча більшість страв, які пропонують відвідувачам «Ялти» (такі як чибереки та янтики) належать саме до кримськотатарської кухні, Кудус розповів про те, як живучи у Середній Азії, він навчився готувати багато страв тамтешньої кухні.
«Якби ви прожили 45 років у Китаї, ви б теж навчилися готувати деякі китайські страви! У нас в кафе ми пропонуємо кілька видів традиційних середньоазійських страв».
Батько Кудуса був одним із перших кримців, які повернулися на рідну землю. З Криму його вивезли дворічним хлопчиком, а повернувся він туди у 1989 році вже зрілим чоловіком. В 1991 році, після закінчення університету, Кудус поїхав услід за батьком. В Україні він довгий час плідно працював на різних підприємствах, а у 2013-2014 роках керував однією київською компанією, в той час як його сім’я мешкала в Криму.
«Коли ти входиш до керівництва компанії, тобі треба вранці віддати накази, проконтролювати, як вони виконуються, але більшість часу ти загалом вільна людина». Через такий вільний робочий графік Кудус міг багато часу проводити на Майдані буремною зимою 2013-2014 років.
Розгорнувши «найбільший кримськотатарський прапор на Майдані» – завдовжки п’ять метрів – Кудус закликав людей долучатится до протестувальників через дописи у соцмережах.
Він розповів, що через свою активну проукраїнську та проєвропейську позицію був змушений вивезти родину з Криму після початку російської окупації.
«Ми встигли сісти на останній потяг із Сімферополя до Києва, – згадує Кудус.
Коли вони з дружиною та чотирма дітьми віком від двох до десяти років приїхали до Києва, усі спочатку сподівалися, що росіяни «підуть» з Криму за кілька тижнів або місяців. Тому деякий час сім'я Кудуса орендувала житло у столиці, сподіваючись невдовзі повернутисмя до рідного дому в Криму.
Усвідомивши з гіркотою, що найближчим часом росіяни не підуть із Криму, чоловік спробував свої сили у мистецькій галузі, відкривши власну галерею, а згодом ще й кафе. Як чоловік і батько він намагався забезпечити усім необхідним свою велику сім’ю, і часом це було досить непросто.
«Ви можете уявити, як це – позичити велику суму, вкласти всі гроші і весь свій час в кафе, і тут починається пандемія COVID?»
Після катастрофічного «періоду карантину» обмеження, пов’язані з COVID-19, почали повільно скасовувати, і це підбадьорило Кудуса, який пригадує ті часи: «Здавалося, що тепер вже усе піде добре».
«І тут росіяни починають повномасштабне вторгнення в Україну!», – бідкається Кудус.
На щастя, його родина була за кордоном, коли почалося вторгнення, спочатку дружина й діти власника «Ялти» мешкали у шведському селі, потім знімали тимчасове житло, потім жили на круїзному лайнері, орендованому урядом Великої Британії, а потім їм запропонували поселитися в Шотландії. «Шотландці дуже хороші люди», – говорить Кудус.
У перші, особливо тривожні, дні повномасштабного вторгнення Кудус придбав автоматичну гвинтівку, і його призначили чергувати на оглядовому майданчику столичної 27-поверхівки разом із зіркою НБА у відставці Славком Медведенко та ще одним їхнім другом.
«Ми бачили, як ракети пролітали над нашим домом. Якби по нам влучило, ми б тут з вами не розмовляли», – каже чоловік.
Після того, як ЗСУ вигнали окупантів з Київщини, Кудус повернувся до управління своїм кафе, але продовжує брати активну участь у заходах, спрямованих на підтримку української армії – про що свідчать виставлені в кафе подарунки від його друзів-солдатів.
Кудус розповів, що хоча його кафе є невеличким, вони приймали тут «послів Великої Британії, Литви, Латвії, Естонії та деяких інших країн, а також віце-спікера польського Сейму та Ігоря Солов'я, очільника STRATCOMу».
Перелік його друзів у Facebook міг би мати назву «Хто є хто у продемократичних опозиційних рухах республік колишнього СРСР.
Власник київського кафе «Ялта» каже, що, звісно, важко наперед передбачити, як розгортатимуться події в Україні, однак в одному Ерфан Кудус непохитно впевнений:
«Росія зазнає поразки. Україна переможе. Крим – це Україна».
Кафе «Ялта», у якому вам запропонують найкращі страви кримськотатарської кухні, працює з 11:00 до 21:00 без вихідних і розташовується за адресою: вул. Чикаленка (колишня Пушкінська), 20. Забронювати столик в кафе «Ялта» можна за телефоном +380635946368, а з його власником, Ерфаном Кудусом, можна зконтактуватися за номером +380505946368 або через його сторінку у Facebook.
