День Святої Трійці — здавна вважався одним з 12 найважливіших церковних свят, її відзначають через 50 днів після Великодня. Тож чи змінилася дата святкування з переходом на новий календар?
Трійця 2024 буде пізньою: коли українці відзначають свято?
Дата свята напряму пов'язана з тим, як вираховується Великдень. Тому перехід ПЦУ та УГКЦ на новий календар ніяк на неї не вплинув. Тим часом через велику різницю дат, в які християни західного обряду та християни східного обряду святкували Великдень 2024, дати Трійці теж різняться.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
В католицизмі Трійця настає через 57 днів після Великодня, в той час як православні святкують її через 50 днів. Трійця це одне з найважливіших християнських свят. Адже вона відзначає роль Єдиного в Трьох Особах – Отця, Сина і Святого Духа.
Тому християн західного обряду будуть відзначати Трійцю 2024 року 19 травня, а християни східного обряду — 23 червня. Воскресіння Христове у них також святкується по-різному.
Трійця: історія, що робити на Зелені свята
Свято Трійці почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою догмату про Трійцю — визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його іпостасей. Христос направляв своїх учнів: "Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого" (Матвія: 28:19).
Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році, до якої включено язичницькі елементи, так звана Зелена неділя. За традицією, підлогу храму вистеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. В Україні люди цього дня прикрашають свої помешкання живими квітами, гілками дерев, скошеними травами, такими, як чебрець, м'ята, сон-трава, по підлозі зазвичай розкидають лепеху, чебрець, канупер, комиш, полин.
Свято Трійці, також звана П'ятдесятницею, — це день, коли згадується про сходження Святого Духа на апостолів, яке символізує єднання людей з Богом в одне ціле.
Згідно з Біблією, цього дня багато років тому апостоли зібралися разом на молитву, тоді ж на них зійшов Святий Дух. Він дарував апостолам та Діві Марії здатність розмовляти багатьма мовами, тож після цього вони змогли проповідувати вчення Христа для різних народів. Із цієї події бере свій початок одне з найважливіших християнських свят, зокрема й у православній традиції.
Чому Трійцю називають Зеленими святами
Назва Зелені свята або Зелена неділя закріпилась за Трійцею під впливом язичницьких традицій. В дохристиянські часи наші пращури святкували завершення весняного й початок літнього календарного періоду. Вони використовували скошену траву, зелені пагони дерев та трави, щоб відзначити, як сильно вже буяє природа в ці дні та які дари вона пропонує.
В переддень свята, ще до сходу сонця, молоді дівчата йшли до лісу або в поле, щоб зібрати запашні трави й квіти. А вже ввечері молодики рубали з липи, берези, дуба, клена гілля, щоб ними прикрасити своє господарство. Травами прикрашали віконниці та ікони в будинку, адже це мало прикликати до нього добру вдачу та благословення. Не заквітчати оселю вважалося тяжким гріхом.
Якщо листя зберігало свою силу та свіжість цілий день аж до наступного ранку, вважалося, що святі прийняли дари й оселю чекатиме гарний рік. Залишки зелені часто засушували на зиму, щоб потім заварювати цілющий чай чи класти під подушку для міцного сну.
Що не можна робити на Трійцю
Трійця припадає на 23 червня для православних вірян, й на 19 травня для католиків. У ПЦУ цього дня відбуватимуться святкові літургії, під час яких відправлятимуться молитви за померлих та про порятунок.
Зеленню традиційно прикрашали не тільки оселі, але й родинні вівтарі, адже віряни вірили, що вона захищає від злих духів. Заведено було класти оберемки трави під поріг, щоби віднадити нечисту силу в цієї домівки. Окрім цього, всі лікарські рослини, зібрані цього дня, наділяли небаченими цілющими властивостями.
Основні традиції та заборони, пов'язані із цим святом, мають давнє походження й скоріш пов'язані із забобонами. Через 50 днів після воскресіння Ісуса Христа заборонено:
- Прибирати та вимітати будинок, адже цього дня його вистеляють травами, тому прибрати треба за день до свята.
- Заборонено зрізати волосся, нігті та загалом чіпати ножиці чи проводити процедури для краси.
- Вважалося, що не варто плести, в’язати або вишивати уцей день, бо чорт може нитки поплутати.
- Категорично було заборонено працювати на землі, зокрема саджати квіти чи обрізати дерева, треба було дати їй відпочити, як і людям в цей день.
- Віряни не пускали дітей купатися в річках й озерах, бо вважалося, що русалки й мавки можуть утягнути малечу за собою на дно.
- Неприпустимим було й святкування весілля, адже в будь-які великі церковні свята варто утриматися від укладання шлюбу.
- Цього святкового дня слід було поводитися статечно, не лаятися, не гніватися та не лихословити. Заборонено сваритися та провокувати конфлікти.
Народні прикмети на Зелені свята
Як й на інші великі свята, на Трійцю існують деякі повір’я та звичаї, що допомагали в давнину дізнатися майбутнє чи спрогнозувати долю людини. Зокрема вважалося, що гарна погода — це до доброго врожаю городини, а якщо піде дощ — буде багато грибів у лісі. Холодний день зазвичай означав й прохолодну погоду влітку, а от теплий що цього року буде спека.
Скоріш за все легенди про зібрані цього дня зілля, що сповнені сили пов'язані саме з сезонністю деяких трав. Адже в травні вони вже напиваються сонця та якраз у своєму розквіті, тому й варто збирати їх для чаю та лікарських настоянок.
Окрім цього існували навіть різні обряди, зокрема на здоров'я. Вважалося що роса, яка випала на Трійцю є цілющою й такою, що здатна подарувати красу та молодість. Жінки та дівчата виходили рано у двір чи поле, щоб зібрати її та вмитися. Також потрібно при цьому потрібно було промовляти:
"Свято Трійці Святої обдаровує красою: блиск в очах і волоссі, червоний відблиск на губах, шкіра оксамитова, а дума моя світла".
Варто зауважити, що такі ритуали є народними звичаями та забавами, та не мають під собою ніякого наукового підгрунтя.
