Вплив радіозв'язку на стратегії ведення війни: від Бліцкригу до сучасних дронів

Стратегія Бліцкригу, що базувалася на швидких, скоординованих та несподіваних атаках, стала ключовим фактором у ранніх успіхах Німеччини у Другій світовій війні. Швидке завоювання Польщі, Франції, Норвегії та інших країн стало можливим, у тому числі, завдяки ефективній координації військ, яку забезпечував масовий радіозв'язок.

На відміну від радянських військ, які почали масово оснащувати бойову техніку якісними радіостанціями лише у 1942 році, німецьке командування ще до початку війни чітко усвідомлювало важливість швидкої та зручної комунікації. Радіостанції, встановлені на танках і літаках, давали німецьким військам значну перевагу: вони могли ділитися інформацією про розташування та дії противника в режимі реального часу, оперативно реагувати на зміни ситуації та координувати атаки.

Advertisement
Без заявих деталей, - Зеленський про удар по арсеналу під Брянськом
Більше по темі

Без заявих деталей, - Зеленський про удар по арсеналу під Брянськом

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Україна має ракети ATACMS.

Сьогодні війна трансформується у протистояння технологій та безпілотних систем. Радіоелектронна боротьба (РЕБ) стає все більш важливою, адже вона рятує життя власних військових і руйнує комунікацію ворога.

Важливо знати, які засоби РЕБ використовує Росія, які їхні можливості та як їм протистояти.

Advertisement

Як працює РЕБ

В умовах сучасних бойових дій, де інформація та зв'язок відіграють вирішальну роль, засоби радіоелектронної боротьби стають не просто допоміжним інструментом, а справжнім щитом і мечем на полі бою.

Їхня основна дія ґрунтується на блокуванні ворожих радіосигналів і систем зв'язку, створюючи перешкоди, що погіршують або й повністю блокують радіозв’язок, роботу радарів та інших електронних систем. Засоби РЕБ створюють дуже щільну перешкоду, яка забиває ефір. Вони активно використовуються для виведення з ладу FPV-дронів, постановки фальш-цілей на радарах систем ППО та для виявлення місцезнаходження самих систем, для зміни траєкторії польоту високоточних боєприпасів Excalibur та ракет для РСЗВ Himars.

Advertisement

Додатково разом із РЕБ часто працює система радіоелектронної розвідки (РЕР). Військові радіорозвідки здатні запеленгувати радіосигнали противника та визначити їхнє місцезнаходження.

Які засоби РЕБ має РФ

Росія володіє широким спектром засобів радіоелектронної боротьби, які активно використовує у війні проти України. Деякі з комплексів постановки радіоперешкод з'явилися на тимчасово окупованих українських територіях ще у 2014 році.

Р-330Ж "Житель"

Advertisement

Фото: Defense Express https://en.defence-ua.com/news/r_330zh_jammer_was_not_hidden_by_russians_and_thus_got_destroyed_in_ukraine-6194.html

Р-330Ж "Житель" – це автоматизована станція постановки перешкод, яка здатна блокувати сигнали GPS та GSM-сигнали мобільного зв'язку. Електроніка цього комплексу в автоматичному режимі виявляє та пеленгує будь-які сигнали та радіовипромінювання. Радіус дії "Жителя" становить 20-25 кілометрів для блокування наземної радіоапаратури і не менше 50 кілометрів для радіоапаратури на літальних апаратах. Цю систему Росія використовує в Україні з 2014 року. З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році російська армія втратила 13 Р-330Ж "Житель", ще близько 5 таких комплексів були знищені у період з 2014 по 2022 рік.

РБ-301Б "Борисоглєбськ-2"

Advertisement

Фото: 10 ОГШБр  https://www.facebook.com/10brygada/posts/339635614873751

РБ-301Б "Борисоглєбськ-2" – це російський комплекс радіоелектронної боротьби, призначений для виявлення та придушення різних каналів зв'язку та інших випромінювачів радіосигналів. Комплекс мобільний, адже всі його складові розміщуються на 9 броньованих тягачах МТ-ЛБ.

Після прибуття на місце розгортання та підготовка до роботи займають близько 15 хвилин. Основним завданням комплексу є придушення систем супутникового зв'язку та радіонавігації.

Станом на травень 2024 року, українським військовим вдалося знищити 6 комплексів РБ-301Б, а один із них навіть захопити та використовувати проти російських окупантів.

Advertisement

85Я6 "Леєр-2"

Фото: Міністерство оборони РФ

https://stat.mil.ru/sniper/news/more.htm?id=12302829@egNews&_print=true

Це досить сучасний російський комплекс РЕБ, прийнятий на озброєння армії РФ у 2017 році. Система встановлюється на шасі бронеавтомобіля Тигр-М. "Леєр-2" призначений для ведення радіорозвідки джерел радіовипромінювання, постановки перешкод і придушення сигналів радіоелектронних засобів противника. Бортова електроніка здатна імітувати роботу різної техніки та озброєнь. За підтвердженою інформацією, загалом було знищено 6 таких систем.

РБ-341В "Леєр-3" 

Фото: Vitaly V. Kuzmin

https://uk.wikipedia.org/wiki/РБ-341В_«Леєр-3»#/media/Файл:TB2015ExhibitionP2-48.jpg

Система РБ-341В "Леєр-3" є цікавою через те, що вона встановлюється на борту безпілотного літального апарату "Орлан-10" і використовується для придушення стільникового зв'язку. Окрім блокування зв'язку, вона може виявляти скупчення військ і навіть отримувати доступ до контактів з мобільних телефонів, що потрапили в його зону дії. Справа в тому, що система імітує сигнал базової станції стільникового зв’язку і "примушує" мобільні телефони перемикатись на згенерований нею фальш-сигнал, виявляючи таким чином скупчення мобільних телефонів. Це дає російським розвідникам можливість отримувати інформацію про позиції та озброєння, які використовуються власниками цих телефонів та підрозділами, в яких вони служать. Управління безпілотником і самим засобом РЕБ здійснюється з командної машини. Загалом були знищені принаймні три такі комплекси.

 1РЛ257 "Красуха-"

Фото: Міністерство оборони РФ

https://uk.wikipedia.org/wiki/Красуха-4#/media/Файл:1RL257E_Krasukha-4.jpg

Ця система спеціалізується на протидії бортовим радарам і системам навігації ударної, розвідувальної та безпілотної авіації. "Красуха-4" також здатна придушувати сигнали супутників радіолокаційної розвідки. Радіус дії – до 300 км. Відомо, що Україні вдалося захопити один командний пункт такого комплексу.

"Репеллент-1"

Фото: Defense Express

https://defence-ua.com/news/azerbajdzhan_zatrofejiv_rosijski_kompleksi_reb_repelent_1_ta_pole_21m-13205.html

Специфіка роботи системи РЕБ "Репеллент-1" полягає у прикритті об’єктів інфраструктури, військових баз або аеродромів від малих безпілотників. Ця система глушить сигнали керування від оператора, а дрон може втрачати зв’язок із супутниками, що не дозволить йому виконати завдання. Комплекс здатний одночасно виявляти та глушити радіочастотні канали управління та передачі даних до 12 БПЛА на відстані до 30 кілометрів. При цьому заявлений розробниками час, необхідний для виявлення та нейтралізацію ворожого дрона, не перевищує 30 секунд.

Р-340РП "Поле-21"

Цей засіб РЕБ призначений для пригнічення сигналів супутникової навігації. Такі системи допомагають боротись із БПЛА, а також використовуються для протидії високоточним боєприпасам із GPS-наведенням.

РБ-109A "Билина"

"Билина" – це російська автоматизована система управління засобами РЕБ, яка використовує штучний інтелект на основі машинного навчання для визначення пріоритетних цілей та придушення їхніх електронних сигналів.

Система здатна аналізувати радіоелектронне середовище в радіусі до 100 кілометрів і самостійно обирати, які цілі потрібно заглушити в першу чергу. ЗСУ вдалося знищити як мінімум одну таку систему.

"Окопні" РЕБ росіян

Зараз на полі бою склалася така ситуація, що українські бійці аеророзвідки та оператори FPV-дронів все рідше помічають великі комплекси РЕБ типу Р-330Ж "Житель" чи 1РЛ257 "Красуха-4" на передньому краї фронту. У дію вступили компактні засоби РЕБ, які розміщуються просто в російських окопах і бліндажах. Подібні системи можуть працювати в автоматичному режимі. Самостійно фіксуючи наближення дрона, система вмикається на оптимальній відстані та створює радіоперешкоду. Дрон, залітаючи в зону дії такого окопного РЕБ, може втратити зв’язок із оператором. Подібні системи росіяни також встановлюють і на свою броньовану техніку. Зараз вони фактично проходять випробування в бойових умовах. Існують навіть спеціальні антидронові рушниці, які необхідно направити на дрон, аби вивести його з ладу потужним імпульсом.

Важливо зауважити, що жоден засіб РЕБ не може гарантувати повний захист від усіх типів безпілотних літальних апаратів. Це пов'язано з тим, що різні дрони можуть працювати на різних частотах, які можуть не збігатися з частотами, які блокує РЕБ.

Також важливо відзначити, що як російські, так і українські засоби РЕБ часто глушать сигнали власних дронів. Військові докладають зусиль для створення спеціальних коридорів для прольоту дронів, але втрапити в пастку все ж таки досить легко.