Історія іранських безпілотників «Шахед» розпочалась у 2020 році, коли їх вперше представили публіці. Конструктивно ці ударні дрони дуже схожі на ізраїльський IAI Harpy. Через п’ять місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в середині липня 2022 року російська делегація відвідала Іран, де на авіабазі в Кашан військовим РФ були представлені іранські безпілотники, зокрема Shahed 129, Shahed 191 та інші модифікації. Тоді РФ уклала угоду щодо постачання цих дронів для використання їх у ролі знарядь терору в Україні.
Ймовірно, перед тим, як дрони потрапили в Україну, їхні характеристики детально вивчалися в Росії, де також проводилися випробування. Ефективність цих дронів виявилася високою, проте росіяни виявили для себе головні недоліки конструкції – системи керування та наведення. Іранські безпілотники не здатні гарантовано вражати цілі. На них впливає погода, а система навігації має свої недоліки. Тим не менше, ці безпілотники відмінно підходять для виснаження українських систем протиповітряної оборони, особливо, перед або під час ракетного обстрілу.
Норвезький неонацист Брейвік під час суду підтримав авторитарні режими
Протягом першого року війни для знищення «Шахедів» Україна часто використовувала цінні зенітні ракети, певний дефіцит яких існує й досі. Тут важливо врахувати, що використання цих дронів також є економічно вигідним для Росії, навіть якщо дрон не влучить у ціль. Це пов'язано з тим, що, за найбільш песимістичними оцінками, вартість «Шахедів» становить близько 50-70 тисяч доларів, тоді як ракети для радянських систем протиповітряної оборони коштують значно більше, не кажучи вже про ракети для західних комплексів. Також слід враховувати, що виробництво таких безпілотників є менш технологічно витратним порівняно з виробництвом ракет для їх збиття.
Інфографіка: Богдан Тузов.
Дельтаподібний трикутний планер дрону виготовлений з легких пластмас, що ускладнює виявлення його радарами систем ППО. Загальні габарити безпілотника «Shahed-136» становлять 3,5 метра в довжину і 2,5 метра в ширину. Маса цього ударного безпілотного літального апарату складає 200 кілограмів, з яких приблизно 40-50 кілограмів припадають на осколково-фугасну бойову частину.
Безпілотник може летіти на висотах від 60 до 4000 метрів зі сталою швидкістю 180 км/год. Максимально заявлена дальність польоту становить 2500 кілометрів. Теоретично такої дальності вистачає для ведення терору на всій території України, але на заваді «Шахедам» стоять українські війська ППО, які вже навчились ефективно їм протидіяти.
В Україні були створені спеціальні загони протиповітряної оборони, які навчились ефективно боротися з «Шахедами» за допомогою автоматичних зенітних гармат і навіть зі стрілецької зброї. Це дозволило зменшити використання зенітних ракет, заощаджуючи їх для знищення складніших та швидкісних цілей – наприклад, ракет.
У "Шахедах" використовується інерційна система наведення. Особливістю цієї системи є те, що весь політ планується ще на землі перед запуском. У програму польоту вноситься повний перелік висот та контрольних точок, по яким рухається безпілотник. Застосування інерційної системи навігації забезпечує повну автономність дрону, і він не потребує зв'язку з оператором. Використання інерційної системи наближає апарат до крилатих ракет, які теж летять автономно до заздалегідь заданої цілі.
Росіяни зрозуміли, що потрібна більша гнучкість в управлінні дроном. Так, 29 листопада 2023 року серед уламків збитої "Герані" була виявлена SIM-карта українського оператора зв'язку. Це нововведення, ймовірно, покликане відстежувати місцезнаходження дрону в реальному часі. Також не варто виключати можливість дистанційного керування та зміни траєкторії. Завдяки SIM-карті росіяни можуть віддавати команди дрону щодо переходу на інший, резервний маршрут.
Ще одна модифікація була помічена під час масової нічної атаки на Україну 25 листопада 2023 року, під час якої Росія випустила 75 дронів. Тоді вперше було помічено чорні модифікації Shahed-136, що відрізняються не лише кольором, але й новим матеріалом корпусу. Зміна з білого на чорний колір пов'язана з тим, що темні об'єкти важче виявити в нічному небі. Це ускладнює роботу мобільних груп протиповітряної оборони, які використовують прожектори для підсвічування цілей для полегшення їх ідентифікації стрільцями. Чорний колір ускладнює візуальне виявлення та вимагає більше часу на збиття. Ймовірно, новий матеріал корпусу Shahed-136 призначений для зменшення видимості дрону на радарах.
Як зазначив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону, ці зміни справді "ускладнять роботу Протиповітряної оборони, а саме візуальну прив'язку до цілі мобільних вогневих груп".
Остання і найбільш суттєва модифікація включає заміну осколково-фугасної бойової частини на більш досконалу. Інформація про те, що росіяни модернізували дрони-камікадзе Shahed-136, встановивши на них термобаричну бойову частину, не підтвердилася. Проте російські війська дійсно розпочали використання нової бойової частини в дронах "Герань-К" (російська назва дрону Shahed). Ця бойова частина діаметром 31 см має вагу приблизно 40 кг і включає в себе осколкові елементи з вольфраму. Ймовірно, росіяни використовують бойову частину з якоїсь ракети, яку вони модифікували для встановлення на свої дрони Shahed-136.
В РФ наразі існують три модифікації безпілотників, створених на основі іранського дрону Shahed-136. Одна з них, а саме «Герань-М», є повною копією аналога з Тегерану. Вага бойової частини цього БПЛА – 48,5 кг.
Наступна модель – «Герань-И». Цей дрон має бойову частину таку ж, як на "Герань-М", але цей дрон обладнали російською системою навігації.
Остання відома модифікація – "Герань-К": вона найбільше відрізняється від іранського прототипу. Модель "К" отримала електронний блок "Комета" російського виробництва. Ця система призначена для покращення радіоелектронного захисту дрона та зменшення впливу роботи українських засобів РЕБ. Також, як зазначалося раніше, "Герань-К" отримала оновлену осколково-фугасну бойову частину з вольфрамовими елементами. Використання додаткових уражаючих вольфрамових елементів збільшить руйнування після вибуху дрону, оскільки такі елементи можуть розлітатися на сотні метрів.
РФ часто запускає ці дрони невеликими групами. З точки зору військової стратегії, ефективність таких нальотів для Росії фактично нульова, адже з кожним днем зростає кількість українських мобільних груп та підвищується ефективність роботи ППО. Однак мета росіян полягає в досягненні й інших цілей, зокрема, у створенні постійної напруги в суспільстві, змушуючи людей реагувати на сигнали повітряної тривоги і вдень, і вночі. «Шахеди» можна вважати також психологічною та розвідувальною зброєю. Але не треба забувати, що російські дрони – це інструмент для ведення війни, який вбиває людей і руйнує інфраструктуру.
Зараз Росія шукає дієвіші засоби ураження, постійно експериментує з модифікаціями «Шахедів», вдосконалює їхню систему навігації, намагається зробити їх менш помітними і збільшити їхню руйнівну силу.
