30 листопада - 1 грудня у Скоп'є відбулося 30-те засідання Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) на рівні міністрів закордонних справ країн-членів.
Запрошення на зустріч отримав і очільник МЗС Росії Сергєй Лавров, який дістався Північної Македонії через повітряний простір Туреччини та Греції.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Участь Лаврова була потрібна ОБСЄ
Рішення запросити Лаврова в ОБСЄ пояснили необхідністю зберегти функціонування організації.
"Це абсолютно не дипломатична перемога Росії, це дипломатична перемога ОБСЄ - з огляду на те, що функціонування організації було поставлено під питання. При цьому ОБСЄ продовжуватиме функціонувати та залишатиметься гарантом розвитку демократичних та мирних процесів у Європі", - заявив Дімітар Ковачевський, прем'єр-міністр Північної Македонії, що головує в органцізації цього року.
Попри складну поточну ситуацію Артур Герасимов, заступник керівника української делегації в ПА ОБСЄ, вважає присутність Росії у Скоп'є помилкою та черговим доказом того, що організації на кшталт ОБСЄ нині у кризовому стані.
"[Запрошення Лаврова], наскільки я розумію, було зроблене з однією метою - щоб міністерський рівень ОБСЄ отримав керівництво. Тобто щоб було ухвалене головування Мальти, подовжені повноваження керівників ключових інституцій… Але я щиро вважаю, що ситуацію треба було вирішувати по-іншому - жорстким покаранням країни-агресора", - поділився своєю думкою з Kyiv Post народний депутат від “Європейської солідарності”.
Україна обрала бойкот, її підтримали партнери
Через участь російського топ-дипломата в засіданні Міністерсво закордонних справ України 28 листопада офіційно оголосило бойкот, який підтримали очільники МЗС Латвії, Литви та Естонії. Наступного дня до них доєдналися колеги від Польщі та Румунії.
"Для України це вироблена позиція - відмовлятися бути присутніми там, де бере участь російське керівництво. Це стосується багатьох політичних асамблей, спортивних змагань… Хоча можна діяти по-різному. Все залежить від того, яку тактику обирає Україна. Скажімо, на засіданнях ООН росіяни присутні. Але українська делегація використовує інший метод протесту, покидаючи залу під час виступу представника Росії. І з нами солідаризуються інші країни, наші друзі", - пояснив Kyiv Post Іван Крулько, народний депутат від “Батьківщини”, член української делегації в ПА ОБСЄ.
"Такий бойкот з боку країн Східної Європи абсолютно очевидний, навмисний та демонстративний", - доповнив колегу по парламенту керівник української делегації в ПА ОБСЄ Микита Потураєв, з яким поспілкувся Kyiv Post.
"Ми, представники України, не брали участь у засіданнях, де був присутній Лавров, а лише в обговореннях того, яким чином знайти вихід із ситуації, та чи в принципі це можливо зробити. З точки зору України організація не є абсолютно беззмістовною та недієвою - для нас важливо, щоб вона зберігалася та функціонувала. Але питання в ціні, оскільки нині Росія фактично тримає ОБСЄ у заручниках. Навіть якщо погодять головування Мальти у 2024 році, не факт, що розблокується весь “пакет” рішень", - продовжив член президентської фракції у Верховній Раді.
Візит Блінкена - це не "зрада"
Ввечері 29 листопада, напередодні дводенної зустрічі ОБСЄ, Держсекретар США Ентоні Блінкен прибув до Скоп'є з офіційним візитом, який був анонсований на сайті відомства. Він взяв участь у робочій вечері на полях саміту та мав двосторонню зустріч із президентом ОБСЄ, очільником МЗС Північної Македонії Буяром Османі.
"Продуктивні розмови з моїми колегами з ОБСЄ. Незважаючи на обструкціонізм Росії, ми залишаємося повністю відданими ОБСЄ, її основоположним принципам та важливій роботі, яка була виконана", - написав Блінкен у соцмережі Х за підсумками візиту до Скоп’є.
Того ж вечора Блінкен поїхав зі столиці Північної Македонії, таким чином уникнувши засідання за участі Лаврова. А вже наступного ранку, згідно офіційного графіку, очільник Держдепу перебував із візитом у Тель-Авіві.
"Наші американські колеги дотримуються думки, що треба зберегти два майданчики для контактів з Російською Федерацією - ООН та ОБСЄ. Тому насправді перспектива навіть призупинення повноважень російської делегації досі під питанням", - розповів Микита Потураєв.
Іван Крулько зазначив, що у питанні присутності на зустрічах такого рівня кожна країна діє відповідно до власних інтересів.
"США в особі Блінкена, ймовірно, планували провести й інші переговори, які якраз стосуються питання безпеки Європи та, зокрема, агресивної війни, яку Росія веде проти України. Насправді США продовжують залишатися тим стратегічним партнером, який підтримує Україну, незважаючи ні на що. Навіть незважаючи на внутрішньополітичні питання та боротьбу", - сказав нардеп.
Артур Герасимов поділяє думку колег по парламенту та наголошує, що жодної "зради" в участі Держсекретаря США немає: "У Скоп’є в цей час дійсно перебували представники багатьох країн, які щиро підтримують Україну. І кожна зустріч, на якій наші партнери, в тому числі Сполучені Штати, додатково можуть погодити позиції, є важливою. У нас дуже серйозна, налагоджена комунікація з нашими партнерами з США. Не думаю, що могли виникнути якісь проблеми [з узгодженням позиції без міністра закордонних справ України]".
Цьогоріч знизився рівень делегацій
Окрім Блінкена, міністерську зустріч ОБСЄ проігнорував високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель, хоча напередодні підтвердив свою участь. Замість топ-дипломата Євросоюзу на засіданні виступила заступниця очільника делегації ЄС при ОБСЄ Раса Остарускайте, засудивши агресивні дії Росії та Білорусі.
"Йдеться про зниження рівня делегацій, - зазначила в розмові з Kyiv Post членкиня української делегації в ПА ОБСЄ Євгенія Кравчук. - Але всі країни були представлені на рівні послів при ОБСЄ".
На вірогідності заміни міністрів на зустрічі у Скоп'є послами та співробітниками міністерств також акцентував колега нардепки по парламенту Артур Герасимов.
За даними ЗМІ, до бойкоту засідання на міністерському рівні загалом доєдналися 13 з 31 країни-члена НАТО, в їх числі - очільники МЗС Великої Британії, Канади, Бельгії та Італії.
ОБСЄ не прийняла жодної спільної заяви після 2008 року
У статуті ОБСЄ, як і в статуті ООН, зокрема, щодо Радбезу, немає процедури виключення країни, навіть відсторонення, уточнила парламентарка від президентської фракції Кравчук.
"І при тому, що немає процедури, є абсолютно непрацююча схема роботи, яка називається консенсус. ОБСЄ як організація не прийняла жодної спільної заяви після 2008 року, тобто з часів агресії Росії проти Грузії. Так само з 2022 року організація фактично існує без нових бюджетів, тому що Росія блокує їх прийняття", - сказала Кравчук.
За її словами, наразі ОБСЄ "живе" за бюджетом 2021 року. Разом із тим, Росія заблокувала моніторингову місію організації в Україні, і така ж доля чекає на моніторингову місію в Молдові.
А протягом останнього року росіяни блокували будь-які рішення на рівні Ради міністрів, доповнив Микита Потураєв: "Це, зокрема, обрання Верховного комісара з питань нацменшин, голови Бюро з демократичних інститутів та прав людини, а також прийняття бюджетів - зупинилася робота того ж Бюро, так званих "польових місій"...".
Тим часом, за даними співрозмовників Kyiv Post, Росія вже два роки не сплачує членські внески у бюджет ПА ОБСЄ, тому фактично втратила повноваження брати участь у засіданнях, виступати та голосувати на цьому рівні. Проте це правило не розповсюджується на міністерський рівень ОБСЄ.
"Статутні документи ОБСЄ - яка свого часу була заснована Сполученими Штатами та Радянським Союзом - виписані таким чином... що навіть у такій ситуації на міністерському рівні зберігається можливість не лише брати участь у засіданнях, а й блокувати рішення, користуючись існуючим правилом консенсусу", - підкреслив нардеп Потураєв.
З іншого боку, в умовах відсутності механізмів для виключення чи призупинення членства Росії жодна країна, окрім Австрії, від початку повномасштабної агресії не давала російській делегації в ПА ОБСЄ візи для присутності на сесіях ПА.
Таким чином вони пропустили Бірмінгемську літню сесію та осінню сесію у Варшаві 2022 року, а також цьогорічну літню сесію у Ванкувері", - сказала Кравчук.
Парламентарка також нагадала, що минулого року поляки ввели “візові обмеження” для Лаврова, щоб не допустити його на міністерську зустріч ОБСЄ в Лодзі.
Про ліквідацію ОБСЄ не йдеться, проте реформи потрібні
Сумніви в доцільності подальшого існування ОБСЄ висловив Сергєй Лавров під час свого пропагандистського виступу на міністерській зустрічі у Скоп’є: "...ОБСЄ перетворюють на придаток НАТО і ЄС... Організація, давайте визнаємо, перебуває на краю прірви. Постає просте запитання: чи має сенс інвестувати сили в її оживлення...".
Представники України, навпаки, "на даному етапі не бачать навіть теоретичних розмов про те, що такі організації потрібно ліквідувати", та наголошують на відмові від непрацюючого механізму консенсусу, на якому наполягав саме "попередник" Росії, СРСР.
"Свого часу СРСР, пролобіювавши систему прийняття рішень за принципом “консенсус - 1” заклав міну сповільненої дії під глобальну систему стримувань та противаг. Бо завжди є хтось близький до країни-агресора, хто стане на її захист. Як, наприклад, окупована режимом Путіна Білорусь. Тому дуже важливо змінити підхід на систему кваліфікованої більшості. Інакше система й надалі демонструватиме свою недієздатність та повторить долю Лігі Націй після Першої світової війни", - сказав Kyiv Post Ярослав Юрчишин, член української делегації в ПА ОБСЄ, народний депутат від “Голосу”.
Іван Крулько також зазначив, що час консенсусних рішень у різного роду міжнародних організаціях минув: "Заради гнучкості в прийнятті рішень організації, в тому числі ОБСЄ, Рада Безпеки ООН, мають трансформуватися, вносити зміни у статутні документи, щоб якась одна країна-терорист не могла блокувати питання, які здійснюються на ротаційній основі та за волею більшості".
Тоді як ООН, на думку Потураєва, не зазнає суттєвих змін, в інших міжнародних організаціях, в тому числі ОБСЄ, вони можуть відбутися.
"Тому що політично ми та наші колеги з інших країн маємо відповідати перед виборцями, які запитуватимуть - а нащо ця організація, яка не в змозі застосувати санкції проти агресора та подолати вето, яке той накладає; нащо ми витрачаємо час, гроші у вигляді членських внесків, які росіяни не платять і при цьому блокують роботу організації?", - сказав він.
У сценарії реформування ОБСЄ передусім зацікавлена Україна, вважає Ярослав Юрчишин: "Ми найперше зацікавлені у зміні ситуації та будемо докладати максимум зусиль, щоб переконати інші країни підтримати повернення ОБСЄ до своєї головної мети - гарантування безпеки та співробітництва у Європі".
Підґрунтя для змін Україна закладає на рівні ПА ОБСЄ
Українська делегація в ПА ОБСЄ вже розробила поправки до відповідних процедур, які дозволятимуть призупиняти права делегації тієї країни, яка грубо порушує принципи територіальної цілісності та суверенітету інших країн, а також міжнародні принципи та норми, розповіли Kyiv Post представники України в ПА.
"Це був дуже довгий шлях, починаючи від первинного обговорення і закінчуючи прийняттям рішення регламентним комітетом. Наразі ми пройшли 95% шляху, і ми це обов'язково “доб'ємо” в ПА", - обіцяє Артур Герасимов.
Ці поправки досі не були винесені на голосування через відсутність єдності в керівних органах та постійному комітеті ПА, додав Микита Потураєв.
Разом з тим, на рівні ПА ОБСЄ було ухвалено низку резолюцій на користь України, серед них - визнання Росії державою-спонсором тероризму, а ПВК "Вагнера" - терористичною організацією, а також підтримка створення спецтрибуналу. Проте всі вони носять рекомендаційний характер, каже Євгенія Кравчук.
За словами її колеги Ярослава Юрчишина, також було погоджено створення Спеціального комітету з питань України, в якому головує президентка ПА ОБСЄ, фінка Піа Каума. А віце-президентом було обрано українця Микиту Потураєва, який також обіймає посаду заступника голови Спецкомісії щодо України.
"Під час міністерського засідання мала виступ і президентка ПА ОБСЄ Піа Каума. Тож рішення [ПА ОБСЄ] були прокомуніковані й на міністерському рівні", - повідомив Артур Герасимов.
Таким чином, українська делегація в ПА ОБСЄ сподівається, що рішення її рівня поширюватимуться на міністерський рівень ОБСЄ.
"Цілком можливо, що такі рішення підштовхуватимуть голів держав чи урядів ОБСЄ… Це буде демонстрацією волі представників законодавчої влади країн, які в такий спосіб покажуть, що вважають Росію терористом та не хочуть із такою ситуацією миритися", - підсумував Іван Крулько.
