Заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський сказав, що без вирішення питання щодо ексгумації останків поляків на території України їй «годі мріяти про вступ до Європейського Союзу».
Про це Яблонський сказав у інтервʼю Radio ZET.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Я скажу нашу позицію. На мою думку, без вирішення цього питання — і багато українців це вже теж усвідомлюють — Україні годі мріяти про вступ до Європейського Союзу. Тому ми будемо абсолютно наголошувати на тому, що без вирішення цього питання не буде довгострокового примирення з Україною», — сказав Яблонський.
Йдеться про ексгумації поховань поляків, які загинули під час трагічних подій на Волині у 1943-1944 рр.
Нагадаємо, тоді давнє польсько-українське протистояння набуло форм справжніх етнічних чисток польського та українського населення, що їх влаштовували УПА та польська Армія Крайова. Кількість загиблих досі достеменно не відома. У Польщі ці події називають Волинською різнаниною.
1000 днів війни - як світ допомагає Україні
Відповідаючи на питання, чи є ексгумації умовою підтримки Польщею вступу України до ЄС, Яблонський не дав чіткої відповіді.
«Я не люблю говорити про умови. Я говорю про реальність: якщо ми маємо бути в одному союзі з країною, з якою у нас є значна суперечка, то суперечка має бути вирішена, інакше важко співпрацювати», – додав заступник МЗС Польщі.
До цього, міністр канцелярії Ради міністрів Польщі Міхал Дворчик повідомив, що Польща направила українській владі офіційне прохання про ексгумацію останків поляків, які загинули у 1945 році, після виявлення поховання на території нині неіснуючих сіл Пужники на Тернопільщині.
Станом на середину липня цього року, за результатами опитування SW Research для Rzeczpospolita, 64,7% польських респондентів вважають, що Україна має надати дозвіл на необмежену ексгумацію жертв Волинської трагедії.
До цього, у 2019 році Зеленський вже пообіцяв скасувати встановлену попередньою українською владою заборону на ексгумації та пошуки останків польських жертв на території України. Тоді така заборона стала відповіддю на знесення пам’ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті.
