Більше половини угорців не схвалюють зустріч свого прем'єр-міністра Віктора Орбана з російським президентом Володимиром Путіним.
Про це свідчать результати опитування Інституту Publicus, проведеного на замовлення опозиційного угорського видання Népszava.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Серед опитаних 91% респондентів був обізнаний про зустріч Орбан з Путіним у Пекіні. 52% не вважають зустріч з президентом РФ прийнятною, тоді як 35% мають протилежну думку. Ставлення до цього питання значною мірою визначається політичними уподобаннями.
Водночас 13% респондентів не змогли відповісти на це питання.
Опитаних також питали, у чиїх інтересах була ця зустріч. На думку 32% респондентів, в інтересах Орбана, оскільки хороші відносини з РФ важливі через постачання газу та нафти.
Третина угорців (33%) вважають, що це в інтересах обох сторін, і лише 19% думають, що це більш важливо для Путіна, оскільки угорський уряд, як член західних альянсів, цінує і легітимізує військового агресора Росію.
Дрони налетіли на 13-й арсенал ГРАУ в Новгородській області Росії
Під час переговорів з Путіним Орбан назвав вторгнення в Україну не війною, а – використовуючи виверт російської пропаганди – "воєнною операцією". На думку відносної більшості, 36% респондентів, Орбан свідомо хотів зробити проросійську заяву, тоді як 23% вважають, що він хотів бути лише дипломатичним.
15% респондентів погодилися з підходом, що премʼєр Угорщини "усвідомлював вагу своєї заяви, але не міг зробити нічого іншого". Були й ті, хто дійшов висновку, що використання слів не мало ніякого значення: щоправда, таких виявилося небагато (9%).
На саміті ЄС Орбан заявив, що не планує вибачатися за свою зустріч з президентом Росії у Китаї та вважає свої дії правильними.
Наприкінці жовтня очільник угорського уряду висловив бажання перемовин з українською делегацією у Будапешті взамін на зняття вето з наступного траншу European Peace Facility (Європейського фонду миру) на військову допомогу Україні.
23 жовтня міністри закордонних справ держав-членів ЄС не змогли погодити виділення 500 мільйонів євро для військової підтримки України через позицію Угорщини. Одна з вимог Будапешту - юридичні гарантії щодо тривалості рішення про виключення угорського OTP Bank з чорного списку компаній, які продовжують працювати в Росії.
