Як український боєць підготувався до зими, прокачавши авто

Зима не чекатиме ані генерала, ані простого солдата, тому молодший сержант ЗСУ з позивним «Дієго Родрігес» підготувався до холодів, прокачавши свою автівку.

Десятки тисяч українських військовослужбовців на передовій та в тилу вздовж 1500-кілометрової лінії фронту готуються до зими.

У цивільному житті перші холоди викликають в українців «інстинкт гніздування» та спонукають до дій: вони утеплюють вікна в оселях, роблять зауваження незнайомим дітям, чому ті без шапки, міські чиновники запасаються піском, сіллю та паливом для опалення, а водії – відповідно до ПДР – міняють літні шини на зимові.

Молодший сержант із позивним Родрігес*, який воює на Запорізькому напрямку, витратив кілька днів та чималу частину своєї зарплати на те, аби перетворити «купу металобрухту» на справжній «дім на колесах» на заздрість будь-якому фронтовику.

Родрігес працює з дронами, і переважна частина його роботи полягає в постачанні та логістиці на передовій. Він їздить з одного місця в інше, керуючи дроном. Враховуючи специфіку операцій із застосуванням безпілотників, важко сказати, скільки часу він перебуватиме в одному місці, та чи не завадять росіяни його роботі.

На передовій немає готелів чи хостелів, а солдату потрібно десь переночувати, а взимку бути в теплі.

«Головне було полагодити машину, щоб з неї можна було працювати, щоб я міг рухатися вздовж лінії зіткнення, але при цьому мені потрібно було зробити так, щоб я міг там і переночувати», – каже він.

У спеціальному відео для Kyiv Post Родрігес із гордістю розповідає, як прокачав свій універсал SEAT 1990-х років: замість задніх сидінь він встановив невеличке ліжко, замінив внутрішню обшивку на теплоізоляцію, а «головне» – це абсолютно новий дизельний обігрівач Graelite, який зберігатиме тепло всередині навіть за температури -20°C. Під ліжком він розмістив ящики з одягом та інструментами.

Іноді у військових закінчуються боєприпаси, а коли немає сучасних еластичних бинтів, медики використовують звичайну марлю. Каністру з дизелем майже завжди можна знайти в будь-якому підрозділі, а якщо ні, то дизель завжди можна купити на заправці.

Зарядити ноутбук або інший ґаджет можна від електричного автомобільного конвертора KUERL, який волонтери придбали для підрозділу бойових дронів (він використовувався з 2018 року, а потім вийшов з ладу), а вже після він дістався Родрігесу.

У регіонах, де ситуація відносно стабільна, мобільний зв’язок з'являється лише за кілька кілометрів від передової, проте іноді ближче.

Здебільшого Родрігес перебуває в місцях, де нормальне підключення до Інтернету може тривати до 15 хвилин, але наступним кроком, каже він, буде індивідуальна система Starlink.

У розмові з Kyiv Post фронтовики зазначили, що ЗСУ загалом добре впорались із забезпеченням військових зимовим одягом, що утеплену екіпіровку поставляють з військових складів. Пропонують навіть спеціальну термобілизну для військових, проте вони віддають перевагу звичайній.

Однак забезпечення військових якісним теплим одягом до настання холодів – що є нормою для армій країн НАТО – взимку 2022-2023 рр. стало проблемою для постачальників, які в результаті екіпірували солдатів формою радянських часів або звичайним одягом та взуттям, купленим волонтерами. Проте ситуація змінилася, і тепер ЗСУ мають достатню кількість теплого обмундирування, кажуть військові.

Вони звертають увагу на те, що туристичний одяг, навіть куплений в найкращих магазинах Європи, не підходить для нестерпних умов в окопах. Бійцю, що йде на передову, з наближенням зими не залишається іншого виходу, аніж самотужки зайнятися облаштуванням бліндажів, ставши таким собі лісорубом.

Колишній піхотинець Анатолій Ткач* розповів в інтерв'ю з Kyiv Post, що будь-який підрозділ, який зупиняється більше, ніж на добу, без наказу починає утеплювати окопи та бліндажі, використовуючи будь-які наявні матеріали. Наступний крок – встановлення дров’яної печі, яка вперше широко використовувалася під час Першої світової війни, каже він.

«Коли настали холоди [минулого року - ред.], у нас усі землянки були облаштовані пічками, дрова знаходили на місці, заготовляли самі, – розповідає Ткач. – До того ж, ми у великій кількості виготовляли факели. Проте коли ми виходили з бліндажів, усе було просякнуте димом».

Колишній фронтовик каже, що на фронті дефіцит палива, а дров'яні печі широкодоступні. Проте розвідка скаржиться, що військові підрозділи, розташовані поблизу лісу, видають позиції ворогу, вирубуючи дерева.

Ткач розповів, що відтоді, як перейшов до підрозділу дронів, він та його побратими відносно добре живуть у покинутому будинку з електрикою, водопроводом та газовим опаленням.

Штабний офіцер 127-ї бригади територіальної оборони ЗСУ Ігор Баклан* своєю чергою зазначив, що чорна поліетиленова плівка і деревина – важливі матеріали для підготовки позицій до зими, для додаткового утеплення. Він додав, що теплоізоляція має бути непрозорою, інакше дрони супротивника можуть вловити світло чи тепло наших бійців. За його словами, в бліндажах для ночівлі мають бути не лише дров’яні печі, а й повна світлоізоляція.

«Якщо поряд є ліс, підрозділи можуть вести вогонь на відстані від лінії фронту, – пояснює Баклан. – Але будь-яке світло в лісі привертатиме увагу, і росіяни можуть завдати ударів дронами «Ланцет», адже ворожі «пташки» все бачать».

Він каже, що військові на передовій мають достатньо одягу, проте потребують індивідуальних засобів захисту, які можуть придбати волонтери. Зокрема медичні засоби, як-от бальзам для губ, мазі від болю, хімічні грілки для рук, запасні шкарпетки та «сухий спирт» для приготування їжі. За його словами, найголовніше для автомобілів – антифриз.

Деякі співрозмовники поскаржилися, що менш активна підтримка напередодні зими посилює тиск проблем у тилу – зокрема, корупції у владі та політичних чвар – на бійців на передовій, адже, на їхню думку, поки вони перебувають у некомфортних умовах і мерзнуть, решті України байдуже.

«Як не щодня, то через день повідомляють про корупційні скандали та хабарництво. Чиновники, які не мають відношення до війни, продовжують красти. І це теж позначається [на військових – ред.]. Це деморалізує та демотивує. Виникає питання: що ми тут [на морозі – ред.] робимо, коли в тилу відбувається такий ідіотизм?» – підсумував Ткач.

*На прохання співрозмовників Kyiv Post із міркувань безпеки не публікує справжні імена, використовуючи псевдоніми.