8 жовтня 2022 року на Керченському мосту, що з'єднує Росію з окупованим Кримом, стався вибух, внаслідок чого два прольоти автомобільної дороги обвалилися, один було пошкоджено. Також через займання потягу руйнувань зазнала залізнична колія.

Відео вибуху, який спричинила вантажівка з російськими номерами, що їхала через міст, стало вірусним. Активізувались прихильники теорії змови, які коментували масштаби та характер пошкоджень, зокрема ймовірну причетність до вибуху вантажівки або судна, яке проходило під мостом, застосування ракети, операцію спецназу.

Advertisement

Без заявих деталей, - Зеленський про удар по арсеналу під Брянськом
Більше по темі

Без заявих деталей, - Зеленський про удар по арсеналу під Брянськом

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Україна має ракети ATACMS.

Голова СБУ генерал-майор Василь Малюк.

Фото: СБУ

Як здійснювалася атака?

Василь Малюк в інтерв’ю українському виданню «НВ» пролив світло на ту подію. Його версія виявилася напрочуд схожою на широко розповсюджені заяви ФСБ, які на той час були відхилені.

За словами Малюка, СБУ почала планувати атаку на міст чи не з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Він був привабливою мішенню через потенційну військову значимість як основний канал постачання півострова з материкової Росії, а також важливість з пропагандистської точки зору в разі успішної атаки на один із улюблених проєктів Путіна.

Advertisement

Було підраховано, що знадобиться велика кількість вибухівки, було розглянуто кілька варіантів її доставки. Один із них полягав у тому, щоб сховати вибухівку у вантажному потягу, але було занадто багато обмежень щодо перевезення через міст невійськових вантажів. Стало очевидним, що єдиним практичним варіантом було завантажити вибухівкою вантажівку, заховавши її так, щоб росіяни не могли її виявити під час контрзаходів, запроваджених на під’їздах до мосту.

Advertisement

«Було важливо, щоб замаскована вибухівка могла проїхати з пункту А в пункт Б. При цьому обов’язково перетнути Керченський міст», – пояснив Малюк.

Було вирішено застосувати вибухівку на основі гексогену еквівалентом понад 20 тонн тротилу. Спочатку передбачалося заховати її в бочках з олією, проте існувала небезпека, що її виявлять рентгенівською установкою для перевірки транспорту ST-6035. Після серії випробувань нарешті зупинилися на металевих циліндрах, заповнених вибухівкою, замість центральних шпинделів у рулонах поліетиленової плівки, яка широко використовується в торгівлі.

Advertisement

Експерти СБУ визначили товщину шару плівки, необхідну для приховування, аби сканери під час митного контролю її не виявили.

Захована в рулонах вибухівка.

Фото: СБУ

Малюк стримано розповідає про те, як вибирали вантажівку, завантажували вибухівку та приховували місце відправки. Він каже, що було складно доставити вантаж з України до мосту, і що процес проходив «без залучення іноземних партнерів». Ймовірно, СБУ передала вантаж для перевезення різним комерційним організаціям, аби приховати його походження та маршрут транспортування.

Німецький інформаційний сайт Novaya Gazeta Europe ідентифікував одну з таких комерційних структур, яку використали «в темну». Нею виявилася логістична компанія із Санкт-Петербурга, яка уклала угоду на транспортування 21 тонни «поліетиленової плівки».

Advertisement

До того ж Малюк доволі невизначено розповідає про те, як СБУ вдалося обійти GPS-глушилки на мосту, які блокують навігаційні системи транспорту, аби доставити вибухівку «до середини моста». Він натякнув, що вантаж протягом усього шляху перебував «під постійним відеонаглядом».

«Це було непередаване відчуття. Коли стався вибух, ми дуже голосно кричали, тому що напруга всередині була величезною», – розповів Малюк, який особисто планував і керував цією спецоперацією.

Advertisement

Після атаки на міст в Росії заарештували 22 людини, які, за словами глави СБУ, «займалися своїми звичайними справами». Він зауважив, що «це були звичайні російські контрабандисти». Відомо, що деякі з них майже через рік після інциденту залишаються під вартою.

Що сталося за словами росіян?

В Росії одразу кваліфікували подію як теракт, який приписали Головному управлінню розвідки Міноборони України. Путін ініціював створення спеціальної комісії з представників МНС, Мінтрансу, ФСБ, МВС і Росгвардії для розслідування даного інциденту.

За кілька днів ФСБ знайшла підозрюваних і надала знімки, які нібито свідчать про те, що вантажівку, причетну до вибуху, перевіряли двічі – фізично в російській Тамані неподалік мосту та рентген-сканером при в'їзді на міст. За даними російських ЗМІ з посиланням на ФСБ, на знімках зі сканера видно вибухівку, заховану серед піддонів, завантажених рулонами поліетиленової плівки.

Знімки зі сканера, які нібито підтверджують наявність вибухівки у вантажівці під час перевірки та рентген-сканування.

Тоді цю версію ФСБ відкинули, адже на знімках були нібито різні машини. Пізніше в Службі безпеки заявили, це через те, що вантаж був розподілений між автівками, перш ніж дістатися мосту. Російські слідчі органи дійшли висновку, що під час атаки було використано 22,7 тонни вибухівки, яку транспортували на 22 піддонах. На початку серпня 2022 року партію завантажили в Одесі та відправили до Болгарії, далі вантаж транспортували через Вірменію, Грузію, Північну Осетію, Краснодарський край (на півдні Росії). 7 жовтня його перевантажили на вантажівку з російськими номерами, яка прямувала до Сімферополя.

Російське слідство заявило, що вибух стався через недбалість персоналу, відповідального за контроль безпеки вантажів, як на Тамані, так і на під'їзді до мосту.

Результати розслідування, які на той час відкинули як чергове невдале «полювання на відьом», дуже нагадують версію, озвучену Малюком. Тож можна дійти висновку, що або ФСБ виявилася ефективнішою, ніж зазвичай, у з’ясуванні обставин атаки, або СБУ підкріпила недостовірний результат розслідування, аби приховати правду про спецоперацію.