Російське космічне агентство «Роскосмос» повідомило в неділю, що перша за майже 50 років російська місія на Місяць – зонд «Луна-25» – розбився об поверхню Місяця після невизначеного інциденту під час маневрів перед посадкою.
Ось огляд того, що сталося з «Луною-25», упереміж з деякими найкращими (тобто найдошкульнішими) коментарями з цього приводу, які з'явились у мережі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Що сталося?
Зв'язок з «Луною-25» було втрачено о 14:57 (11:57 за Гринвічем) у суботу, повідомили в «Роскосмосі». За попередніми даними, посадковий модуль «перестав існувати після зіткнення з поверхнею Місяця».
«Заходи, вжиті 19 і 20 серпня для визначення місцезнаходження корабля та встановлення контакту з ним, виявилися безуспішними», – додали представники космічного агентства.
Без заявих деталей, - Зеленський про удар по арсеналу під Брянськом
У повідомленні «Роскосмосу» вказувалось, що буде розпочато міністерське розслідування щодо причин аварії, але там не вказано, які технічні проблеми могли призвести до аварії, повідомляє AFP.
800-кілограмовий зонд «Луна-25» мав здійснити в понеділок м’яку посадку на південному полюсі Місяця, що мало стати першою в історії висадкою зонда в полярній зоні супутника Землі.
Росія не намагалася приземлити свій космічний апарат на небесне тіло з 1989 року, коли радянський зонд «Фобос-2», який мав дослідити супутники Марса, вийшов з ладу через збій бортового комп'ютера.
Глава «Роскосмосу» Юрій Борисов заявляв, що «Луна-25» є доволі «ризикованою» місією. Зокрема, він говорив президенту Володимиру Путіну в червні, що ймовірність її успіху становить «близько 70 %».
Як усе мало відбуватися?
Очікувалося, що «Луна-25» залишиться на Місяці протягом року і буде збирати зразки ґрунту та шукаючи воду – інгредієнт, який, як сподіваються ентузіасти космосу, може використовуватися для виготовлення ракетного палива для майбутніх космічних запусків і підтримки життя потенційних колоній землян, які планується започаткувати на Місяці.
Востаннє Москва здійснила посадку зонда з назвою «Луна-24» на Місяць у 1976 році, перш ніж відмовитися від дослідження Місяця на користь місій на Венеру та будівництва космічної станції «Мир».
Успішна висадка «Луни-25» проклала б шлях для подальших російських місій на Місяць у той час, коли Індія та Китай запускають власні зонди, а Сполучені Штати повертаються до пілотованих місій.
Конкуруючий з «Луною-25» індійський космічний зонд Chandrayaan-3 вийшов на орбіту Місяця раніше в серпні, також з метою «прилунитись» на південному полюсі.
Лише Росії, США та Китаю раніше вдавалось здійснити контрольовану посадку на Місяць.
Наскільки це серйозна катастрофа для Росії?
У випадку з «Луною-25» Москва сподівалась використати спадщину своєї програми «Луна» радянської епохи, що мало знаменувати повернення Росії до незалежного дослідження Місяця попри постійні проблеми з фінансуванням і корупційні скандали, які з самого початку супроводжували «Луну-25», а також зростаючу ізоляцію від Заходу.
Валерій Єгоров, колишній учасник російської космічної програми, який зараз мешкає в еміграції, вважає, що катастрофа з «Луною-25» серйозно вплине на майбутні місії «Роскосмосу», причому відомо, що наступна місія планується не раніше як на 2028 рік або «навіть пізніше».
Колишній космонавт припустив, що збій в роботі зонду був пов’язаний з проблемами з електронікою, які, ймовірно, виникли через санкції, запроваджені Заходом проти Росії.
За словами Єгорова, за останні п'ять років запуск «Луни-25» кілька разів відкладався «через санкції, введені проти Росії у відповідь на захоплення Криму».
Ця космічна аварія сталася майже через півтора року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке призвело до міжнародної ізоляції Москви та застосування каральних санкцій, які негативно вплинули на її космічну галузь.
Невдала космічна місія росіян відбулася в той час, коли кілька приватних компаній і країн вступили в перегони за першість в освоєнні Місяця. Ця невдача Кремля вкотре привернула увагу до глибинних проблем російського космічного сектора – від тотальної корупції до відсутності інновацій і партнерства.
Висловлюються сумніви щодо перспектив тривалої космічної співпраці Росії із Заходом після провалу її «спеціальної воєнної операції» в Україні.
Хоча Росія заявила, що має намір використовувати Міжнародну космічну станцію до 2028 року, Європейське космічне агентство (ESA) відмовилося від планів співпраці з Москвою в рамках місій на Місяць і Марс.
