Кремль тримає медіамовчання з приводу українського удару по ключовому мосту

Російські мілблогери, як не дивно, мовчать про український удар по ключовому мосту, який з’єднує окупований Крим і окуповану частину Херсонської області, що, на думку західних аналітиків, може свідчити про зміни в інформаційній політиці Кремля та його підходах до регулювання інформпростору.

Українські військові підтвердили своє авторство атаки на Чонгар в Telegram-дописі в суботу, зазначивши: «Сили оборони України вранці 29.07.2023 успішно завдали удару по Чонгарському мосту».

Реакція Росії на атаку була стриманою – призначений Росією губернатор окупованої Херсонщини Володимир Сальдо заявив, що міст був обстріляний ракетами Storm Shadow, але всі 12 ракет начебто були успішно перехоплені.

Не було жодної згадки про атаку в кремлівських державних ЗМІ, як не було й жодної реакції в зазвичай жвавому інформаційному просторі російських мілблогерів, при тому що попередня атака на цей міст у червні викликала серед них хвилю коментарів, переважно обурених.

Більше по темі

«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»

Розтин російської антидронової рушниці ПРС-С «Степашка», розрекламованої як найсучасніший засіб захисту від безпілотників, показав зовсім іншу картину.

Інститут вивчення війни  (ІSW) зазначив у своїй щоденній оцінці в неділю: «Чонгарський міст є явно вузьким місцем уздовж важливої російської наземної лінії комунікації, і дуже малоймовірно, що російські мілблогери добровільно проігнорували б вдалий чи невдалий український удар по мосту».

ISW стверджує, що після репресій, запроваджених проти двох відомих критиків Кремля – Ігоря Гіркіна та власника ПВК «Вагнера» Євгена Пригожина – останніми тижнями, російські мілблогери «можливо, вже формують своє висвітлення війни в Україні більш сприятливим для кремлівських наративів через страх перед покаранням з боку Кремля».

В російських соцмережах про наслідки української атаки повідомили стисло – Telegram-канал «Кримський вітер» опублікував скріншот листування «туристів, що прямували сухопутним коридором до Криму за новими враженнями», які скаржились на те, що через пошкодження Чонгарського мосту вони були змушені їхати в об'їзд.

Також у Telegram і Twitter поширились відео, на яких видно кілометрові черги автомобілів, які утворились на під'їздах до мосту після удару.

Зберігати мовчання щодо української атаки на Чонгар російським мілблогерам стало ще складніше в понеділок, коли в мережі з’явилися супутникові знімки, а також те, що, здається, є фотографією, зробленою на самому мосту. І те, і інше суперечить попереднім заявам Сальдо про те, що всі ракети, націлені на міст, були перехоплені.

Україна не повідомила, який тип ракет був використаний під час цього удару, але, як вже говорилось вище, це не перша атака українських збройних сил на цей об'єкт.

Минулого місяця представники українського військового відомства підтвердили, що Україна відповідальна за удар по Чонгарському мосту наприкінці червня, додавши, що для удару використали крилаті ракети Storm Shadow, поставлені Великою Британією.

«Доказом ефективності цих крилатих ракет є пошкодження мостів через озеро Сиваш поблизу Чонгару, яке значно ускладнило для ворога постачання боєприпасів та інших матеріально-технічних засобів», – зазначив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов.

Але попри зростаючу кількість доказів успішного українського удару Storm Shadow по мосту в Чонгарі, російські мілблогери зберігають мовчання.

ISW робить небезпідставний висновок: «Однак загальний страх перед покаранням з боку Кремля навряд чи призвів би до такої майже повної відсутності висвітлення цієї драматичної події. Більш імовірно, що причиною відсутності повідомлень про порушення критично важливих наземних ліній зв’язку є конкретна директива Кремля не висвітлювати це.