Президент Чилі Габріель Борич засудив триваючу війну Росії проти України та закликав країни, які досі відмовляються зробити те саме, нарешті засудити агресивні дії Москві.
На брюссельському саміті країн ЄС і Латинської Америки Нікарагуа відмовилася підписати розділ, в якому висловлювалася «глибока стурбованість» повномасштабним вторгненням Росії, тоді як Борич висловився за «відкрите засудження».
«Я вважаю важливим, щоб ми в Латинській Америці чітко сказали: те, що відбувається в Україні, є неприйнятною війною, спричиненою імперською агресією, якою порушується міжнародне право», – заявив чілійський президент.
«Я розумію, що спільна декларація заблокована, тому що дехто не хоче визнавати, що це війна проти України», – сказав він, маючи на увазі не лише позицію Нікарагуа, але й розмиті формулювання, які пропонували деякі інші країни регіону.
«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»
PULL QUOTE[«Сьогодні це Україна, але завтра це може бути будь-хто з нас», – Президент Чилі Габріель Борич]
Міністр закордонних справ Чилі Альберто ван Клаверен повторив думку свого президента: «Ми дуже стурбовані цією ситуацією. І справді, я маю на увазі, що ми дуже здивовані тим, що є члени нашої групи, які виступають проти будь-якої резолюції щодо цієї війни», – сказав він.
«Це загарбницька війна».
18 липня 59 із 60 країн погодили більш м’яку версією спільної заяви, а Нікарагуа взагалі відмовилася підписати документ.
Президент Борич публічно засудив диктатора Нікарагуа Даніеля Ортегу, якого звинувачують у численних порушеннях прав людини.
«Випадки порушення прав людини, такі як ті, що відбуваються в Нікарагуа, або криза у Венесуелі є неприйнятними, і їх не можна терпіти», – сказав Борич під час саміту.
«Я відчуваю себе зобов’язаним заявити, що ситуації, подібні до тих, що відбуваються зараз в Нікарагуа, або жахлива криза, яка призвела до втечі понад шести мільйонів венесуельців, багатьох з яких ми бачимо в Чилі, де ми прийняли більше мільйона з них, є неприпустимими, і їх не можна терпіти ні в Латинській Америці, ні в інших країнах світу».
Деякі інші лідери країн CELAC прохолодно відреагували на пропозицію засудити дії Росії у більш різких формулюваннях. Останніми місяцями президент Бразилії Лула да Сілва неодноразово покладав на Україну відповідальність за війну та заявляв, що західна військова допомога лише розпалює її, тоді як Аргентина та Колумбія залишалися нейтральними в питанні війни РФ проти України.
Після того як формулювання декларації саміту були пом’якшені, її підписали всі 59 країн, включаючи Аргентину, Бразилію, Колумбію та Кубу, а Нікарагуа, як вже вказувалось, виявилась єдиною країною, яка і в такій формі не погодилася її підписати:
«Ми висловлюємо глибоку стурбованість у зв’язку з триваючою війною проти України, яка продовжує спричиняти величезні людські страждання та загострює існуючу вразливість світової економіки… У цьому сенсі ми підтримуємо необхідність справедливого та сталого миру. Ми також підтверджуємо нашу підтримку Чорноморської зернової ініціативи та зусиль ГС ООН щодо забезпечення її продовження. Ми підтримуємо всі дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення справедливого і стійкого миру відповідно до статуту ООН.
Ми підтверджуємо наше зобов’язання… поважати суверенітет, політичну незалежність і територіальну цілісність усіх націй. Важливо підтримувати міжнародне право та багатосторонню систему, яка захищає мир і стабільність», – йдеться в остаточному документі.
Президент Борич резюмував: «Сьогодні це Україна, але завтра це може бути будь-хто з нас. У цьому ми не маємо жодних сумнівів чи самовдоволення, які могли б бути у інший час у будь-якого лідера.
«Не має значення, подобається це президентові певної країни чи не подобається, головне – повага до міжнародного права».
