Протягом тижня після того, як спроба Пригожина взяти Москву була припинена, коментатори по всьому світові обговорювали, що чекає Росію надалі.
Фред Гоффман, доцент кафедри вивчення розвідки Мерсігерстського коледжу, каже, що він вже «протягом деякого часу» стверджував, що «ми наближаємось до сценарію 1917 року, коли росіяни просто повстануть».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Він додає: «Все, що потрібно, це повідомлення, що один армійський підрозділ збунтувався, і раптом уся армія наслідує цей приклад. Після втечі Пригожина минулого тижня я вважаю, що ймовірність такого сценарію лише зростає».
«Вершки збройних сил Росії – спецназ, ВДВ та елітні танкові війська – пішли у небуття – їхні тіла нині удобрюють українські поля. У вересні минулого року Путін спробував кинути непідготовлених новомобілізованих, намагаючись просто завалити українців їхніми тілами. Це також не спрацювало».
Повторення помилки - це вже не помилка, а вибір
Навіть якщо росіяни не повтікають і залишаться в армії, Путіну все одно є про що хвилюватися, вважає Марк Кац, професор міжнародних відносин в Університеті Джорджа Мейсона.
«Тепер Путін змушений більше турбуватись про те, як залишитися при владі, ніж про війну в Україні», – каже він. – «І коли справа доходить до цього, збереження влади є для нього більш пріоритетним, ніж війна в Україні.
Однак проблема для нього полягає в тому, що, хоча продовження війни може послабити його, припинення війни може звільнити набагато більше військ, які в якийсь момент можуть бути використані проти нього амбітними генералами».
Ситуація в РФ виглядає не краще, коли ви кидає погляд на економіку країни.
Олександр Луговський, українець, який отримав ступінь доктора економічних наук у Сполучених Штатах, каже: «Знецінення російського рубля відносно долара (та інших основних валют) приблизно на 40% лише за рік свідчить про те, що світові ринки втрачають віру в російську економіку та її майбутні перспективи.
Для довідки, врахуйте, що коли білоруський рубль втратив 30% своєї вартості в 2015 році, аналітики вважали це дуже поганим показником».
Зрештою, зусилля Кремля щодо стабілізації рубля з минулого року зробили російську економіку «більш ізольованою та непривабливою для прямих іноземних інвестицій», каже Луговський.
«Для країни, яка вже й так надмірно залежить від доходів від продажу нафти і газу, це означає сумне майбутнє. Перманентно слабкий російський рубль не дозволить росіянам насолоджуватися комфортом, до якого вони звикли за останні кілька десятиліть, і призведе до зростання кількості бідних».
Кеннет Деклева, американський психіатр, який багато років пропрацював у посольстві США в Москві та ретельно вивчив поведінку Путіна, не погоджується з думкою, що Кремль перебуває на межі.
«Хоча я погоджуюся, що заколот (спроба державного перевороту Пригожина) була загрозою для Путіна і виявила деякі прогалини у структурі вертикалі влади, створеної ним за 23 роки, я не думаю, що влада Путіна значно ослабла, оскільки він все ще контролює ключові владні структури», – каже він.
«Можна очікувати певних перестановок у структурах розвідки та Міноборони, а також «Вагнера». Ми маємо бути дуже обережними і не недооцінювати стійкість і здатність Путіна відновлюватися після таких труднощів. Якщо запозичити термінологію дзюдо, він ще не «стукає по татамі».
В інтерв’ю CNN президент України Володимир Зеленський висловив своє бачення ситуації в Росії, сказавши: «Ми бачили реакцію Путіна. Вона була слабкою».
«Ми бачимо, що він не контролює все. Просування «Вагнера» вглиб Росії та захоплення цілих регіонів показує, наскільки легко це зробити. Путін не контролює ситуацію в регіонах».
«Вся та вертикаль влади, яку він вибудував, просто руйнується».
Незалежно від того, що буде відбуватися найближчим часом в Москві, очевидно, вже виникають серйозні сумніви щодо здатності Путіна запобігти краху свого двадцятитрирічного правління.
