Київська влада стикнулась із складними питаннями після того, як з’явилися повідомлення, що троє людей, загиблих під час останньої нічної атаки Росії, загинули, намагаючись потрапити до зачиненого бомбосховища.
Дев'ятирічну дівчинку, її матір та ще одну жінку вразили уламки збитої ракети, коли вони вискочили зі своїх квартир, намагаючись сховалися в найближчому укритті, розміщеному в поліклініці в Деснянському районі столиці.
«Була тривога, люди бігли до укриття», – розповів телеканалу «Суспільне» чоловік однієї із загиблих Ярослав. – «Укриття просто не відкрили, і все».
«Люди стукали, стукали дуже довго. Були жінки, діти, але ніхто не відкрив».
"Ті, хто загинув на лівому березі Києва, як видно, бігли в притулок, але він був зачинений. Потім їх вразили уламки. Дружина цього чоловіка – одна з трьох загиблих", - Олівер Керролл (@olliecarroll) 1 червня 2023 р.
Хроніка війни в Україні. 21 листопада: «Ми здатні та можемо відповісти»
Народний депутат України, голова Комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко повідомив Kyiv Post: «У зв’язку з вчорашньою трагічною подією ми почали дискусію про те, що потрібно негайно зробити, аби цього більше не повторилося.
Всі необхідні заходи будуть вжиті. Бомбосховища мають бути відкриті цілодобово».
Але що саме сталося, досі є предметом дебатів, з'являються суперечливі повідомлення.
Голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко в інтерв’ю Радіо «Свобода» на місці трагедії заявив, що один із входів у сховище відкритий і всередині перебувають люди. Проте місцеві мешканці наполягали, що всі двері укриття були закриті.
Речник Сергія Попка Михайло Шаманов розповів Kyiv Post, що свідчення мешканців будинку та рятувальників різняться.
«Чоловік загиблої жінки розповів, що вони намагалися потрапити в це укриття, але воно було зачинене. Але, за словами співробітника ДСНС, який прибув на місце події, після вибуху рятувальники почали виводити людей з укриття (із бомбосховища). Тобто, можливо, якісь люди туди все ж потрапили», – сказав Шаманов.
"Слідство має опитати всіх свідків і зробити хоча б якісь попередні висновки щодо того, що саме сталося. Зараз ми не можемо схилятись до жодної версії, поки слідчі не завершать хоча б попереднє розслідування", – додав він.
За словами мера Києва Віталія Кличка, вже через чотири хвилини після оголошення повітряної тривоги у під'їзд медичного закладу влучив уламок ракети.
«Зараз слідство встановлює, чи було укриття відкритим. Чи були в ньому люди. Тому що, за словами рятувальників, після влучання у приміщення поліклініки звідти вивели групу людей», – повідомив на своєму офіційному Телеграм-каналі мер.
Після трагедії влада намагається з'ясувати, хто ж саме відповідальний за те, щоб укриття були відкритими та доступними для людей під час повітряного нальоту.
Речник Попка вважає, що за належне функціонування укриття можуть відповідати лише двоє людей.
«Що стосується укриттів, то за кожне з них відповідають дві особи. Якщо це приватне укриття, то відповідальність несе власник об’єкта. Щодо комунальних установ, таких як школи, дитячі садки чи лікарні, відповідальність несе керівник відповідної установи. А на вищому рівні другим відповідальним виступає голова райдержадміністрації», – зазначив Шаманов.
Мер Кличко повторив заяву офісу Попка щодо відповідальних за роботу укриттів, додавши, що відповідальність за загибель киян цієї ночі несуть солідарно керівник медичного закладу та очільник району. Кличко наголосив, що рішучі дії будуть вжиті владою негайно.
Представник Департаменту муніципальної безпеки КМДА, відповідальний за мережу бомбосховищ у столиці, Роман Ткачук в інтерв’ю Радіо «Свобода» заявив, що не отримував скарг щодо роботи укриттів в Деснянському районі, де стався летальний випадок.
Kyiv Post звернувся до офісу Романа Ткачука за коментарем з приводу цієї ситуації. Там не змогли дати негайну відповідь, але запевнили, що всі запити будуть розглянуті під час брифінгу в п'ятницю, 2 червня.
Згодом у мерії повідомили, що відтепер патрульна поліція Києва контролюватиме роботу укриттів під час комендантської години та повітряних тривог. Вони регулярно перевірятимуть укриття, зазначені на карті міста, щоб забезпечити киянам безперешкодний доступ туди. Будь-яка актуальна інформація буде оперативно передана міським службам.
Також Кличко видав окреме розпорядження керівникам райдержадміністрацій, в якому доручив негайно перевірити всі укриття, розташовані на території їхніх районів.
Він також заявив про намір звернутися до Офісу президента та уряду з проханням звільнити з посади очільника Деснянського району Дмитра Ратнікова, а також адміністратора медзакладу, в якому стався смертельний інцидент, якого призначила на посаду та ж таки Деснянська райдержадміністрація.
Не дивлячись на усі пояснення столичних чиновників, у соцмережах досі точиться дискусія щодо належності їхньої поведінки.
«463-й день великої війни. Люди гинуть на вулицях столиці через закрите бомбосховище. «Раптом» виявляється, що більшості містян просто нікуди подітися під час авіанальоту. А місцева влада тим часом мовчить , смакуючи дорогущий проект нового мосту. Дивні приорітети», – написала у своєму Twitter голова політичної партії «Слуга народу» Олена Шуляк.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підтвердив, що поліція Києва порушила кримінальне провадження за фактом службової недбалості, яка спричинила тяжкі наслідки, за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.
Хтось має право не пускати людей в укриття під час авіанальоту?
Так, це можливо і навіть законно, оскільки все залежить від так званого балансоутримувача будинку.
*Балансоутримувач – власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником тримає на балансі відповідне майно.
Більшість столичних новобудов із підземним паркінгом є приватною власністю. Їх балансоутримувач – ОСББ або керуюча компанія. ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) – це юридична особа, яка володіє нерухомим майном, що складається з одного або кількох житлових будинків, це один із видів домоволодіння.
Водночас старі будинки перебувають у комунальній власності та обслуговуються Державною житлово-комунальною службою, представленою на місцях ЖЕКами. Виходячи з цього, за укриття у будинках, що перебувають в комунальній власності, відповідає той, хто відповідає й за сам будинок – як правило, голови райдержадміністрацій. Саме вони й зобов'язані забезпечити доступ людей в укриття, тобто тримати його відкритим і функціонуючим.
Керівник ОСББ, який є балансоутримувачем багатоповерхового житлового будинку в Солом'янському району Антон Пальонко розповів Kyiv Post, що ОСББ має право не пускати людей у підземний паркінг будинку.
«Після завершення будівництва будинку забудовник зобов’язаний передати його на баланс обслуговуючій організації. Цією організацією може бути як ОСББ, так і Державна житлово-комунальна служба».
«Якщо ОСББ (або житлово-будівельний кооператив) є власником будинку, він має повноваження приймати рішення щодо цієї власності. Простіше кажучи, якщо ОСББ (або ЖБК) вважається власником будинку, він розглядається як його приватна власність. Вони мають право дозволяти чи забороняти в’їзд на паркінг іншим особам, як будуть вважати за потрібне», – сказав Пальонко Kyiv Post.
«Наприклад, у випадку з нашим будинком, щоразу, коли лунає сигнал повітряної тривоги, двері негайно відкриваються, щоб люди могли увійти».
Охоронець паркінгу в сусідньому будинку Влад сказав, що у їхній паркінг не пускають людей під час авіанальоту. Таким було рішення членів ОСББ.
«Це приватна власність. Без рішення суду поліція не має права зайти на паркінг. Пару місяців тому приїжджала поліція, яка заявила, що на карті це місце позначене як укриття. Так, чомусь КМДА позначила паркінг на карті як укриття. Насправді ніхто не перевіряв приміщення і ніхто ніколи не звертався до ОСББ. Все це приватна власність, і мерія повинна була вирішити питання з учасниками ОСББ. Але цього не було», – розповів Влад Kyiv Post.
Проблема існує не тільки в столиці
Проблема закритих або взагалі неіснуючих бомбосховищ становить значну загрозу не лише для киян, а й для мешканців інших населених пунктів України. Kyiv Post опитав низку волонтерів і військових, які поділилися своїм досвідом.
Юлія, волонтерка із нещодавно звільненого Ізюма, не змогла знайти укриття у Вінниці 14 січня, в день, коли російська крилата ракета Х-22 вдарила по будинку у Дніпрі.
«Спрацював сигнал повітряної тривоги, і я 40 хвилин шукала укриття. Зрештою знайшла його в під’їзді, там замок і цуцики поруч сидять», – згадує Юлія. Натомість їй довелося шукати притулку на паркінгу.
Волонтерка з Хмельницького Інна наголошує, що в її місті більшість бомбосховищ або зачинені, або їх взагалі немає.
«У нашому районі школу закрили з початку війни, бо там немає бомбосховища. Я не готова відправляти дітей у школу десь подалі, тому мої діти з того часу навчаються дистанційно».
Військовий волонтер Дмитро розповів про випадок, коли восени під час повітряної тривоги людей вигнали з будівлі біля станції метро "Чернігівська" в Києві, оскільки керівництво стверджувало, що укриття призначене виключно для їхніх співробітників. Незабаром після цього почався обстріл.
«На запитання: «А що, якщо люди на вулиці зараз загинуть?» вони відповіли: «Нам буде дуже соромно», – додає Дмитро.
