Після того як у середу світом поширились вражаючі кадри чогось, схожого на атаку безпілотника на Кремль, розпочався черговий раунд гри у взаємні звинувачення.
Що саме сталося?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Неперевірені відеоматеріали, які циркулюють у соціальних мережах, як здається, демонструють вибух на куполоподібному даху будівлі, відомої як Кремлівський Сенат, де розміщена адміністрація російського президента, хоча конкретна мета атаки та її виконавець залишаються невідомими.
Якою була перша реакція Росії?
Росія звинуватила Україну в «спланованому терористичному акті та замаху на життя президента РФ».
За цим одразу послідували заклики високопоставлених російських чиновників до помсти. Невдовзі після того, як стало відомо про напад, В’ячеслав Володін, спікер російської Думи та соратник Путіна, зажадав «застосувати зброю, здатну зупинити та знищити київський терористичний режим».
У ракетах КНДР, які запускає Росія, виявили іноземні компоненти 2023 року
Він додав: «Жодних переговорів з режимом (президента України Володимира) Зеленського бути не може».
Колишній президент і нинішній заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв пізніше закликав до «фізичного усунення» Зеленського.
А вночі Київ та Одеса знову зазнали ударів ракетами та безпілотниками, і це вже третя серія атак впродовж останніх чотирьох діб.
Що з цього приводу говорить Україна?
Київ заперечує будь-яку причетність до атаки на Кремль і припускає, що це була російська операція під «фальшивим прапором», організована як привід для нових атак на Україну.
Президент Зеленський у середу ввечері заявив: «Ми воюємо на своїй території, ми захищаємо наші села і міста».
Речник президента України Михайло Подоляк припустив, що напад організувала сама Москва. «Такі постановочні репортажі з боку Росії слід розглядати виключно як спробу підготувати інформаційний фон для масштабної терористичної атаки на Україну», – сказав він.
Як на це відреагував світ?
Державний секретар США Ентоні Блінкен поставив під сумнів правдивість тверджень Росії, сказавши: «Я б сприймав будь-що, що надходить із Кремля, з великою долею скепсису».
Експерт з питань східноєвропейської політики Сергій Сумленний вважає, що відповідальність за інцидент несе Росія. Він назвав вагомі аргументи на користь цієї версії, зокрема швидкість, з якою Кремль підтвердив інцидент, а також факт поширення «наочних» записів камер відеоспостереження з контрольованих урядом камер, як доказ того, що Росія «хоче, щоб ми це побачили».
Варто зазначити, що у світі, де ролики про події, які потенційно можуть мати суттєвий вплив, стають вірусними за лічені секунди після того, як вони сталися, а між вибухом у Кремлі та публікацією роликів у російських державних ЗМІ чомусь пройшло кілька годин.
Вашингтонський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що атаку, «імовірно, влаштувала» Росія, намагаючись «наблизити війну до російської внутрішньої аудиторії та створити умови для ширшої мобілізації суспільства».
У заяві додається: «Негайна, узгоджена та скоординована реакція Кремля на інцидент свідчить про те, що атака була підготовлена всередині країни таким чином, щоб її передбачувані політичні наслідки переважили викликане нею занепокоєння».
Чи є в України можливості здійснити таку атаку?
Хоча її виконавець поки що залишається невідомим, Україна, безумовно, має технічні можливості для нанесення дальніх ударів усередині Росії і неодноразово робила це раніше.
«На даний момент це може бути власний український безпілотник UJ-22 або Mugin-5 китайського виробництва, який, як відомо, раніше вже використовувався Україною, а можливо це був український безпілотник PD-1», – сказав AFP Семюель Бендетт, дослідник безпілотних збройних систем і аналітик Програми вивчення Росії CNA.
UJ-22 «має велику дальність і потенційно може досягти Москви», але поки що незрозуміло, звідки саме були запущені ці конкретні безпілотники, сказав Бендетт, який підкреслив, що наразі багато чого ще невідомо щодо цього інциденту.
Домініка Кунертова, старша наукова співробітниця Центру досліджень безпеки при ETH Zurich, погодилася з думкою Бендетта. «Я вважаю цілком ймовірним, що Україна розробила безпілотник великої дальності, який може долетіти до Москви. Збільшення дальності дії ударних дронів саме й було головною метою України щодо інновацій у безпілотних системах», – сказала Кунертова.
Втім вона додала, що «однією з головних стратегічних переваг використання безпілотника з цією метою є можливість заперечити свою причетність» – чим важче відстежити будь-який напад України, тим менше шансів на ескалацію конфлікту.
У Росії не працює протиповітряна оборона?
Працює. Але те, що безпілотник міг проникнути в повітряний простір над найважливішою будівлею російської столиці, говорить про те, що їхня ППО або неймовірно неефективна, або просто з якихось причин не спрацювала.
«Російські коментатори натякали ще минулого року, що вона, ймовірно, не здатна захистити всю країну і що в ній можуть бути прогалини, якими може скористатися супротивник», – сказав Бендетт, додавши: «Але незрозуміло, чому цей дрон не було перехоплено над Москвою».
ISW зазначає: «Російська влада нещодавно вжила заходів для посилення можливостей російської протиповітряної оборони всередині країни, зокрема в самій Москві, і тому вкрай малоймовірно, що два безпілотники могли безперешкодно пройти кілька рівнів ППО та підірватися або бути збитими просто над серцем Кремля таким чином, щоб забезпечити вражаючі кадри, чудово зафіксовані камерою».
Якими є наслідки цієї атаки?
Окрім нічного ракетно-дронового обстрілу українських міст, у Росії мер Москви оголосив про заборону несанкціонованих польотів безпілотників над російською столицею.
У своїй заяві мер Сергій Собянін заявив, що польоти безпілотників будуть заборонені, окрім тих випадків, коли отримано спеціальний дозвіл на це від «державних органів».
Напад стався всього за кілька днів до запланованого на 9 травня Параду Перемоги у Другій світовій війні на Красній площі, заради проведення якого російська влада довго намагалася запевнити свій народ, що війна в Україні віддалена і не становить загрози ні для кого на території Росії.
Але цей інцидент, а також серія недавніх атак на окупований Росією Крим, включаючи атаку безпілотника на Ільський нафтопереробний завод поблизу чорноморського порту Новоросійськ, яка сталася лише через пару годин після передбачуваної атаки Москви, ускладнюють намагання Кремля переконати росіян, що вони в безпеці. А нещодавні опитування показали, що одним із найбільших страхів росіян на даний момент є саме страх через можливі диверсії на території РФ.
