80-річний 46-й президент США Джо Байден щонайменше вдруге повідомив, що планує балотуватися на другий термін, в той час як його адміністрація продовжує надавати найбільшу з усіх допомогу Україні у геноцидній війні, яку Росія веде проти неї.

“Планую балотуватися,  – сказав Байден ведучому американського телешоу “Today” (Сьогодні) Елу Роукеру (Al Roker) 10 квітня під час традиційного "катання Великодніх яєць" у Білому домі. – Але ми ще не готові оголосити це”.

Advertisement

У листопаді найстарший за віком президент в історії США сказав журналістам, що планує балотуватись на виборах наступного року, де його суперником знову може стати його попередник Дональд Трамп, який до нього був найстаршим президентом.

Після того, як плани Байдена озвучили його радники, Перша леді Джилл Байден (Jill Biden) сказала в інтерв'ю Associated Press у лютому, що залишається "лише" оголосити це офіційно.

1 000 днів війни – коротка хронологія перемог і поразок України
Більше по темі

1 000 днів війни – коротка хронологія перемог і поразок України

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже 1 000 днів, тож Kyiv Post нагадує про деякі з найбільш визначальних моментів жорстокої окупації та доблесної оборони всупереч усім обставинам.

За час свого президентства Байден зумів зберегти єдність країн-членів НАТО в підтримці України, яка вже дев'ятий рік воює з російськими загарбниками.

Як повідомив раніше цього місяця Держдепартамент, від початку “спланованого, неспровокованого" повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Вашингтон виділив на оборону і безпеку України 35,1 мільярда доларів.

Advertisement

Всього адміністрація президента разом із Конгресом надали Україні допомогу, включно з гуманітарною і фінансовою, на суму понад 75 мільярдів доларів. Про це повідомив німецький Інститут світової економіки в м. Кіль.

Раніше Kyiv Post писала, що за минулий рік схвалене Конгресом фінансування України складало лише 5,6% оборонного бюджету США, або 25 центів з кожного американця. 

Після призначення Ллойда Остіна (Lloyd Austin) міністром оборони була створена Контактна група з оборони України, або "Група Рамштайн", до якої входять усі країни-члени НАТО плюс щонайменше 24 інші. 15 березня відбулась десята зустріч міністрів оборони (у відеоформаті), на якій було оголошено про надання Україні близько 150 танків Leopard, а також неуточненої кількості винищувачів МіГ-29.

Advertisement

Під час зустрічі Данія пообіцяла надати "цивільну, оборонну і економічну" допомогу на суму, еквівалентну приблизно 1 млрд доларів. Про це повідомило Міністерство фінансів Данії.

"Україна важлива. Важлива не лише для самої себе чи Сполучених Штатів. Вона важлива для всього світу, – сказав Остін після зустрічі. – Мова йде про світовий порядок, заснований на правилах. Мова йде про те, що одного дня одна країна може прокинутись і змінити кордони свого сусіда і анексувати його суверенну територію". 

Advertisement

Відповідальність

Зважаючи на великий обсяг і швидкість надання допомоги, конгресмени-республіканці зажадали аудиту – як Київ витрачає ці гроші і до чиїх рук потрапляє надане Вашингтоном озброєння, обладнання і техніка.

Фразу спікера Палати представників, республіканця Кевіна МакКарті (Kevin McCarthy), який сказав, що допомога Україні “не може бути, як незаповнений чек”, одразу підхопили й часто повторюють інші республіканці, і деякі з них досі не визнають законність обрання Байдена і відкрито повторюють кремлівські наративи щодо війни.

У тій же статті від 14 березня Kyiv Post цитувала республіканку Марджорі Тейлор Ґрін (Marjorie Taylor Greene) від штату Джорджія, відому як апостол теорій змов QAnon.

У листопаді Тейлор Ґрін проголосила: “Коли при владі будуть республіканці, Україна не отримає жодного пенні!”.

Advertisement

Член Палати представників від Флориди Метт Ґетц (Matt Gaetz) також зареєстрував законопроєкт під назвою "Вирішення питання втоми від України" (Ukraine Fatigue Resolution), метою якого є призупинення “військово-фінансової допомоги Україні”.

9 лютого Ґетц заявив на своєму сайті: “Ми маємо припинити будь-яку іноземну допомогу для війни в Україні і вимагати від усіх, хто бере в ній участь, негайно досягти мирної угоди”.

28 лютого Пентагон заявив, що не знайшов доказів того, що гроші американських платників податків “пропали через корупцію чи потрапили не до тих рук”.

Виступаючи на засіданні Комітету зі збройних сил Палати представників, генеральний інспектор Пентагону Роберт Шторх (Robert P. Storch) сказав, що ці висновки попередні, і що він не коментуватиме незавершене розслідування.

Advertisement

І Вашингтон, і Брюссель заявили про встановлення системи відстежування переміщення зброї, переданої Україні.  

Прихильність до України

Будучи віце-президентом США протягом восьми років президентства Барака Обами, Байден відвідав Україну шість разів, і навіть сказав жартома, що з Петром Порошенком спілкувався більше, ніж із власною дружиною.

"Це правда, що за два роки я побував тут лише чотири рази. Але думаю, що телефоном ми наговорили десь тисячу годин. Мабуть, напряму спілкуюся з президентом довше часу, ніж зі своєю дружиною. Мабуть, обидва про це жалкують. Але це важливо," –   сказав Байден на спільному брифінгу в Києві 8 грудня 2015 року – майже через два роки після того, як Росія анексувала Крим і вторглася в Донбас.

Він став головним представником Обами у відносинах з Україною і був першим віце-президентом США, який відвідав її з 2008 року. 20 лютого він проголосив “непохитну й безкомпромісну відданість демократії, суверенітету і територіальній цілісності України”.

Але не обійшлося без плям на його віце-президентстві.

Виникли питання, коли виявилося, що його син Хантер Байден (Hunter Biden) був членом ради директорів українського енергетичного холдингу Burisma, що підозрювався в корупції. До неї він увійшов 12 травня 2014 року – за два тижні після того, як британський уряд конфіскував  23 мільйони доларів, які знаходились на банківських рахунках власника холдингу Миколи Злочевського.

Фінансовий комітет Сенату вказав у своєму звіті, опублікованому 23 вересня 2020 року, що за певні корпоративні управлінські рішення Хантеру платили мільйони доларів.

Хантер вже не є членом ради директорів – він звільнився в 2019 році.

У тому ж році, як повідомила американська інформаційна мережа АВС, він заперечив, що вчиняв протиправні дії, але визнав, що зробив “помилку”.

"Чи зробив я помилку? Може так, у великій схемі всього, – цитував його Голос Америки. – Але чи зробив я помилку з якихось неетичних причин? Абсолютно ні".