Парамедик Тетяна Васильченко потрапила в полон у Маріуполі, на Азовсталі у травні, якийсь час її тримали в колонії Оленівці і звільнили через п’ять місяців – 17 жовтня під час обміну 108 українських полонених жінок.
"Умови в Оленівці були, м’яко кажучи, жахливі. Жінок помістили в ізоляторі – двадцятьох у шестимісній камері. Літо, задуха. Ми у камерах майже не рухалися. Надвір могли не виводити тиждень. Дворик огороджений кліткою, де можна пройти п’ять метрів по діагоналі".
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
"Коли українські захисники розуміють, що їх звільнено, то спочатку навіть не вірять", - розповів Kyiv Post представник координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Віталій Матвієнко.
Звільнені українські захисники. Фото Тара Курушкіна.
Детальна інформація щодо перебування в російському полоні наших захисників не розкривається задля інтересів тих, хто зараз утримується Росією. Після обміну вони проходять психологічну і фізичну реабілітацію мінімум два тижні. Майже усім потрібна медична допомога, через критичну втрату ваги.
Сергій, який 7 місяців був у російському полоні. Його звільнили у жовтні 2022 р. Він розповідає, що "за весь час у полоні ми не мали доступу до інформації. Не було ні газет, ні радіо, ні телебачення. Про те, що відбувається на фронті, теж нічого не знали. Зв’язку з родичами теж не було".
Коли повернувся в Україну, подзвонив друзям, і сказав, що вдома. "А вони такі: ти знаєш, що ми Харківщину відвоювали і Херсон скоро відвоюємо? А я такий: та ладно! Нам у полоні розказували, що більшість України окупована", - згадує Сергій.
Матвієнко розповідає, що українські звільнені захисники і захисниці в полоні знаходяться в інформаційній блокаді, тож дуже радіють, коли дізнаються про контрнаступ українських сил.
Про процес обміну полоненими мало відомо широкому загалу, бо зайва інформація може нашкодити процесу й українцям, що знаходяться у російському полоні.
Перед переходом на територію Російської Федерації з російськими полоненими проводиться розмова про те, як зберегти собі життя і знову не потрапити на війну, розповідає представник координаційного штабу Віталій Матвієнко.
Звільнена українська захисниця. Фото Віталій Матвієнко.
"Одна ситуація мене особливо вразила. Був обмін, серед російських військовополонених були поранені. Коли вони виходили з автобуса і переходили до своїх, то ніхто не допоміг своїм пораненим товаришам, вони там самі шкандибали. Нам приходилось їх завертати і закликати допомогти своїм", - розповів Матвієнко.
Розповідає захисник, якого звільнили з полону у лютому: "Я до останнього не вірив, що нас везуть на обмін. Думав, що це знову переїзд в інше СІЗО. Думаю: знову допити, знову звикати... І тут час зупинився після того, як я почув перше українське слово: "Хлопці, підіймайте голови, ви вільні!" Я не міг повірити, що це наші, та коли побачив нашу форму, наш прапор не зміг стримати сліз".
Координаційний штаб звільняє не тільки наших захисників, а й цивільних, розповідає Матвієнко:
"Була сім'я - чоловік, жінка і син двадцятирічний. Батько працював на пилорамі й повертався увечері додому, його з сином перестріли російські війська, у березні це було. Їм висунули підозру, що вони навідники артилерії та змусили роздягнутися до спіднього і стояти на морозі близько 2-х годин. Потім вони потрапили на територію Росії. Вони розповідали, що отримувалися у сусідніх камерах і син чув крики батька, а потім батько чув крики сина”.
Координаційний штаб було утворено після початку повномасштабного вторгнення 11 березня 2022, організація відповідає за поводження з військовополоненими та обмін. З травня 2022 року координаційний центр очолює Кирило Буданов, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Український захисник отримав після звільнення з полону телефон, щоб одразу зв’язатися з близькими. Фото Віталій Матвієнко.
За рік повномасштабного вторгнення координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими визволено 1863 особи. Перший повноцінний обмін відбувся 24 березня. Тоді було звільнено українських моряків з рятувального катера "Сапфір", яких направили на острів Зміїний. Надалі Україна та Росія обмінювалися як військовополоненими, так і цивільними. Зокрема з полону вдалося звільнити волонтерку та медика Юлію Паєвську, відому під позивним "Тайра", а також справжнього автора фрази про російський корабель.
