На виборах в Італії 25 вересня не сталося особливих сюрпризів. Правоцентристська коаліція набрала 44 % голосів на виборах до Сенату, що набагато більше, ніж здобула коаліція лівоцентристська – 27 %. Ці дані підрахунку голосів опубліковані італійським виданням La Repubblica.
У правоцентристській коаліції, що складається з Братів Італії (FdI), Forza Italia (FI) і Lega, Брати Італії Джорджії Мелоні стали фаворитами, набравши понад 26 % голосів. Це цілком відповідає результатам опитувань, що передували голосуванню, і саме ці результати і турбували більшість країн Європи через те, що партія Мелоні корінням своїм походить з кількох неофашистських рухів Італії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Що стосується України, то важливим є те, що Мелоні, на відміну від жорстких прихильників національних суверенітетів у Європі – наприклад, Марін Ле Пен у Франції або Віктора Орбана в Угорщині – є стійкою атлантисткою та пронатівкою. Вона неодноразово заявляла, що не дозволить Італії стати слабкою ланкою антипутінської коаліції. Замість того, щоб вириватися з лав ЄС, вона вважає за краще його реформувати. Вона закликала до оптимізації бюрократичного апарату союзу, щоб забезпечити більш самостійне прийняття рішень його членами, хоча до цього часу вона доволі розпливчасто і без деталізації висловлювалась щодо того, як саме це треба робити.
Найбільше занепокоєння України в ході передвиборчої кампанії викликала популярність трьох основних партій «друзів Путіна»: Руху 5 зірок, який спричинив падіння уряду Маріо Драгі наприкінці липня, оскільки вони всіляко чинили опір заходам уряду Драгі з озброєння України; Ліги, лідер якої Маттео Сальвіні раніше любив позувати у футболках з портретом Путіна на фоні Кремля; і FI на чолі з Сільвіо Берлусконі, давнім другом Путіна, який ще за кілька днів до виборів виправдовував вторгнення Росії в Україну, заявивши, що «його народ підштовхнув Путіна піти на Київ, щоб замінити уряд Зеленського на порядних людей».
На щастя для Зеленського та України, всі три партії симпатиків Путіна певним чином зазнали невдачі на виборах. Два члени правоцентристської коаліції, Lega і FI, отримали лише 9 і 8 відсотків відповідно, а рівень підтримки Руху 5 зірок впав з понад 30 % на останніх виборах до 15 % на цих.
В той час як лівоцентристська Демократична партія, яка є стійкою прихильницею українського опору, набрала приблизно 20 % голосів.
Такий результат додасть Мелоні набагато більшої впевненості в розробці її зовнішньої політики. Більшість експертів, які спостерігають за Італією, вважають, що вона обов’язково призначить міністрами закордонних справ і оборони когось з-за меж своєї партії (якій бракує таких кмітливих спеціалістів, як вона), які будуть схвально сприйняті урядом Сполучених Штатів, щоб не похитнутися протягом цієї вирішальної зими у боротьбі за Україну проти Москви.
Від неї можна очікувати жорсткої гри – це стосується політики ЄС щодо обмеження цін на газ і нафту, що, за її словами, потрібно й Італії. Хоч номінально Мелоні перебуває в опозиції до уряду Драгі, у цьому питанні вона на його стороні і, безумовно, захоче, щоб це відчули і в Брюсселі.
Перманентною проблемою італійської політики вже давно є нездатність жодного уряду створити коаліцію з кількістю голосів, достатньою, щоб ефективно працювати. Іноді здається, що уряди в Римі падають від найменшого подиху, настільки нестійкими вони є.
Хоча плюралізм Мелоні і її міцна коаліція роблять їй позицію доволі сильною, завжди існує загроза відступництва (і тут усі дивляться на Сальвіні). У такому випадку, скоріш за все, буде обраний варіант технократичного перехідного уряду, оскільки саме до цього у Римі вдавалися за замовчуванням в останні роки. Багато хто сподівався б, що Драгі повернеться за такого сценарію – його популярність була безпрецедентною за межами політичних класів, які завжди здатні встромити ножа у спину – але це дуже малоймовірно, якщо лише не станеться національної катастрофи.
Отже, хоча перемога Мелоні аж ніяк не є настільки ж бажаною для України, як продовження правління уряду Драгі, який був непохитно проукраїнським і мав великий міжнародний вплив, результат насправді міг бути й набагато гіршим.
