«Ми розуміємо, що існує занепокоєння щодо порятунку України, її безпеки та суверенітету, але американський народ має те саме занепокоєння щодо нашого внутрішнього суверенітету».
Слова, сказані спікером Палати представників Майком Джонсоном у відповідь на запитання журналіста про те, чому він затримує допомогу Україні, безумовно, ставить під питання як його політичну, так і християнську «добросовісність». Я впевнений, що навіть 100 000 шукачів притулку з Центральної Америки, переважна кількість яких – жінки й діти, на південному кордоні Америки не дорівнюють 150 000 озброєних до зубів російських солдатів на східному кордоні України, як це було напередодні жорстокого вторгнення Росії в Україну 24.02.2022.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Екстреміст Стів Беннон, дуже незадоволений Майком Джонсоном, виголосив промову, у якій звинуватив спікера в тому, що той веде перемовини з Білим домом. Беннон у своєму спічі критикував приналежність Джонсона до християн і запропонував спікеру перейти в іслам, який має сформувати у спікера титановий хребет. Це той самий Стів Беннон, якого свого часу звинуватили у викачуванні «грошей із стіни» для власних потреб, якому загрожував тюремний термін і якого врятувало помилування Трампа.
Держсекретар США їде до Італії, щоб обговорити війну в Україні
Я намагався утриматися від подальшої критики на адресу спікера, але останнім часом він виглядає справді огидно у своїй безпорадності та лицемірстві.
Президент Володимир Зеленський з’явився на останньому форумі в Давосі й зустрів там найсердечніший прийом й запевнення, що Європейський Союз із його 27 членами (або 26 без Угорщини) схвалить 50 мільярдів євро допомоги Україні. ЄС виконав свою обіцянку. Окрім цього, Сполучене Королівство, Франція, Німеччина та Швеція активізували свою діяльність на підтримку Києва.
Завдяки активним діям Європи брак американського лідерства став дещо меншою проблемою для України, ніж могло би бути. Але Сполучені Штати, схоже, повернулися у зовсім недавні часи, коли Дональд Трамп був президентом, коли глобальне лідерство США похитнулося, а президента Сполучених Штатів висміювала більшість лідерів країн-союзниць Америки. На саміті світових лідерів української діаспори, який нещодавно відбувся у Бухаресті, панували вкрай песимістичні настрої щодо подальших перспектив Америки.
Минув тиждень після завершення двотижневих канікул нижньої палати Конгресу США й відповідної перерви щодо виконання великодніх обіцянок спікера Джонсона. Мабуть, натхненний воскресінням Сина Божого, глибоко віруючий спікер під час великодніх канікул палати пообіцяв, що розгляне питання допомоги Україні щонайшвидше, оскільки вважає це за необхідне з моральної точки зору. Але дуже скоро його мораль знову впала у сплячку.
Через три дні після чергової обіцянки прискорити голосування за пакет допомоги Україні спікер вирішив зустрітися зі своїм ляльководом. Зустріч Джонсона й Трампа нарешті відбулася, але тема допомоги Україні явно була другорядною на їхніх перемовинах. Трамп, очевидно, погодився на надання допомоги Україні у вигляді кредиту.
Як все це розуміти і головне – звідки походять всі ці дивні аберації? Можна стверджувати, що вони походять від людини, яка тримає спікера в заручниках, і людина ця – конгресвумен, членкиня Палати представників Марджорі Тейлор Грін, чиї інтерв’ю рясніють нецензурною лексикою і яку її власна Республіканська партія усунула з посади в одному з комітетів палати. І це не є чимось незвичайним для Америки, якщо говорити про доброчесність представників від Республіканської партії. Взагалі все зараз виглядає так, ніби Республіканська партія США діє за сценарієм партії AfD у Німеччині, явно підтримуючи Путіна та політику Кремля.
ЦИТАТА: Протидіючи республіканцям, які служать «корисними ідіотами» або навіть таємними агентами ворога, демократи та Білий дім мають бути дуже креативними.
Президент Зеленський часто говорить про наслідки цих тривалих затримок, наголошуючи на тому, що Україна програє війну без підтримки США. Можливо, це й не зовсім так. Україна після початку війни створила нові підприємства, почала виробляти більше власної зброї, і в цьому їй активно допомагає Європа. Лише час покаже, чи достатньо цієї допомоги. Америка ж, навпаки, поступово втрачає позиції лідера вільного світу. Навіть Ізраїль вже не надто прислухається до вказівок та застережень Вашингтона.
Ми живемо зараз у нові квазісередньовічні часи, коли влада бере гору над правом і справедливістю, а зло перемагає добро. Кажуть, що Москва потужно впливає на перебіг подій та рішення в Конгресі США, що дуже нагадує вплив Кремля на політику Німеччини. У Конгресі є багато «корисних ідіотів» Путіна, серед яких безпорадний Майк Джонсон (якого вже багато хто називає Московським Майком), конгресвумен-неофітка українського походження Вікторія Спартц, яка не підтримує допомогу Україні зараз, коли балотується на наступні вибори, а також сенатор Ліндсі Грем, який віддає перевагу грі в гольф з колишнім президентом, а не підтримці того, що є правильним. А поведінка Конгресвумен Марджорі Тейлор Грін і сенатора Дж. Д. Венса взагалі є настільки обурливою, що їх вже давно слід перевірити на предмет зв'язків із Росією, як і деяких членів партії AfD у Німеччині.
І це не якийсь розпачливий лемент американця-патріота українського походження. Це пряме звернення до всіх чесних людей Америки. За понад два роки війни українці продемонстрували надзвичайну духовну силу й здатність чинити опір російській агресії. Важливо, що буде далі. Військово-політичні невдачі України через брак боєприпасів слід сприймати як тимчасові, а не фатальні чи остаточні. На українські перспективи ми маємо дивитися оптимістично і, головне, з готовністю всебічно допомагати Києву. І для цього існує безліч можливостей.
Я вірю, що американці зрештою прийдуть Україні на допомогу. Дещо тривожний сигнал пролунав після невдалої спроби Ірану бомбардувати Ізраїль. Сенатор Венс сказав тоді, що Ізраїль є ближчим (відповідно, важливішим) союзником для США, ніж Україна. Яке безглузде зауваження! Обидві країни є стратегічними союзницями Сполучених Штатів, але у різних регіонах світу. Крім того, Ізраїль набагато краще підготовлений до війни з Іраном, ніж Україна до війни з Росією. Обидві крахни-союзниці Америки однаково важливі для нас. Стратегічно Європа така ж важлива, як і Близький Схід. Та й у глобальному масштабі Росія, безумовно, небезпечніша за Іран.
Оскільки республіканці служать зараз «корисними ідіотами» або навіть таємними агентами ворога, демократи та Білий дім повинні проявити креативність. Європейці з притаманною їм проникливістю (можливо, через близькість до Росії) здатні бути дуже гнучкими. Їх не складно буде переконати погодитися на заходи, що мають різко обмежити не лише прибутки Росії, але й її суверенний капітал. І це треба зробити до початку Вашингтонського саміту.
Білий дім має надіслати світові повідомлення про те, що він готовий запропонувати Україні негайне членство в НАТО. Президент Байден так довго помилявся. Пропозиція Україні стати членом НАТО, звичайно, розлютить кремлівського хулігана, але водночас і стримає його. Правильною стратегією є не умиротворення агресора, а його стримування. Україна у складі Північноатлантичного альянсу є найкращим засобом стримування. Послідовне забезпечення такого членства відновить авторитет Сполучених Штатів і їхнє лідерство у демократичному світі.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.
