Чехи ніколи не забували про те, що 1938 року союзники віддали чеські Судети Гітлеру після того, як німецький диктатор пообіцяв, що це буде «остання територіальна вимога, яку я висуваю Європі».
Через кілька місяців нацисти окупували їхню країну і потім ще сім років вели війну в Європі та по всьому світові, убивши десятки мільйонів людей.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Зараз багатьом Україна видається такою собі Судетською областю наших днів, адже вона чинить опір іншому воєнному злочинцю з імперськими амбіціями, який обіцяє зупинитися, коли її захопить. Історичні паралелі очевидні, серед іншого й тому, що одним із найбільш агресивних та енергійних лідерів у Європі наразі є президент Чехії Петр Павел, генерал у відставці та колишній радник НАТО.
Він так само прямо й відверто говорить зараз про безжальні наміри Путіна проковтнути Україну, а потім і Європу, як Вінстон Черчилль прямо й відверто говорив про ненаситні територіальні апетити Гітлера у 1930-х. Також чеський президент взяв на себе важливу ініціативу й розробив схему закупівель, яка має забезпечити щонайшвидше постачання Україні критично важливих артилерійських снарядів, запаси яких у ЗСУ наразі стрімко вичерпуються через затримку допомоги з боку США та ЄС. 7 березня Павел заявив, що Київ отримає від 800 тис. до 1 млн артилерійських боєприпасів протягом кількох тижнів.
1000 днів війни - як світ допомагає Україні
Чеський лідер, не привертаючи зайвої уваги, віднайшов у збройових арсеналах по всьому світові кількість артснарядів, яка дорівнює річному обсягу їхнього виробництва на Заході. І щоб убезпечити своїх постачальників від імовірної помсти з боку росіян, він тримає у секреті їхні імена (та назви підприємств). Він робить це тому, що «якщо Україна зазнає поразки, то зазнаємо поразки й ми».
Президент Павел дуже відверто говорить про російську агресію. Він вважає, що Європа знову опинилася на порозі війни, і якщо Київ впаде, війна на континенті стане неминучою, і армії європейських країн мають бути готовими до такого розвитку подій. Президент Чехії впевнений, що Захід зобов’язаний зробити усе можливе, аби зупинити Путіна, й не вірить заявам кремлівського диктатора про те, що той начебто не зацікавлений у вторгненні у жодну із країн НАТО.
У серпні, під час урочистостей із приводу 55-ї річниці «Празької весни» (і вторгнення до Чехословаччини радянських військ, які придушили рух країни у напрямку демократизації), Петр Павел сказав: «Росія не змінилася... Вторгнення 1968 року було часом втрачених мрій і втраченої гідності.
Ми повинні пам'ятати, як це було. Тому що Україна зараз прагне того, чого й ми прагнули у ті часи. Вони хочуть самі визначати свій шлях. Росія з тих пір не змінилася – країна має іншу назву, але її зовнішня політика, її цінності залишаються ті самі».
Павел є справжнім лідером Чеської держави, він не є типовим обраним політиком. Посада президента забезпечує йому високий авторитет і вплив, які він використовує, щоби зміцнити рішучість і силу Європи перед лицем спільної загрози. Він упевнений, що Путін плекає амбіції, подібні до тих, якими наприкінці 1930-х тішився Адольф Гітлер, до того ж він постачає амуніцію та мотивацію наляканим Москвою європейцям, запевняючи їх: вони наступні у планах путінських завоювань, зокрема й тому, що підтримка з боку Америки слабшає й може взагалі припинитися у разі перемоги Дональда Трампа на цьогорічних президентських виборах.
Хоча останні опитування свідчать, що Джо Байден випереджає за популярністю свого головного суперника, вже сама ймовірність його програшу на виборах становить гігантську екзистенціальну загрозу для всіх європейців, і вони це добре усвідомлюють. Ось чому наступні два роки будуть вирішальними для континенту, впевнений прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. «Ми живемо у найкритичніший після закінчення Другої світової війни момент».
Тверда позиція Павела й Туска вплинула на французького президента Еммануеля Макрона, і два тижні тому він публічно заявив, що деякі європейські держави можуть відправити своїх військових до України, аби допомогти їй і тим запобігти тотальній війні на континенті. Ця заява Макрона, лідера єдиної ядерної держави Європейського Союзу, зчинила гучний розголос не лише у Європі.
Рупори Путіна відреагували на це заявами, що поява військ НАТО в Україні буде становити загрозу для самого альянсу, і попередили про можливу ядерну відповідь з боку Москви. У Берліні та Вашингтоні ймовірність ескалації у Європі викликала чергове «глибоке занепокоєння» серед еліт, для яких тема війни є надто складною та дражливою.
Але Макрон дуже вчасно й доречно заговорив про можливість відправки солдатів армій країн НАТО на допомогу ЗСУ, і Павел підтримав його. «З точки зору міжнародного права та Статуту ООН ніщо не заважає військовослужбовцям держав-членів НАТО, а також цивільним особам, наприклад, допомагати українцям у певних видах діяльності в Україні», – наголосив він. Не секрет, що військові країн НАТО виконували навчальні місії в Україні після вторгнення Росії у 2014 році в Крим і на Донбас.
20 березня аналітики Інституту вивчення війни (ISW) опублікували звіт, який пізніше був видалений, але він цілком заслуговує на довіру. У цьому звіті наголошувалося, що наміри Путіна полягають у поширенні війни за межі України. «Деякі дані щодо фінансової, економічної та військової ситуації в РФ свідчать про те, що Росія готується до широкомасштабного конфлікту з НАТО із застосуванням конвенційної зброї, хоча, ймовірно, це відбудеться не найближчим часом, але, скоріш за все, в коротші терміни, ніж раніше припускали деякі західні аналітики».
Посилаючись на анонімні німецькі джерела, президент Польщі Анджей Дуда заявив CNBC, що Путін активізує зусилля, намагаючись перевести економіку Росії на воєнні рейки із наміром напасти на країни НАТО вже у 2026 або 2027 роках. А міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен 9 лютого заявив, що «нові дані розвідки вказують на те, що Росія може спробувати напасти на одну із країн НАТО впродовж трьох-п’яти років, що є більш коротким терміном, порівняно із оцінками НАТО від 2023 року».
Існує занепокоєння, що українські збройні сили можуть не втримати лінію фронту в Україні під тиском переважаючих сил росіян, але снаряди від Павела, які зовсім скоро мають потрапити до арсеналів ЗСУ, можуть змінити ситуацію на передовій на користь Києва. А поки що, за словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, росіяни вшестеро перевершують у живій силі та техніці українські сили на передовій.
Після нещодавніх масованих обстрілів мирних міст, селищ та цивільної інфраструктури України президент Володимир Зеленський сказав у інтерв’ю одному із західних ЗМІ: «Зараз нам дуже потрібна допомога». За словами президента, українці готуються до російського наступу наприкінці травня-на початку червня.
У разі успіху Росія продовжить просування на захід, і деякі експерти припускають, що Путін знову може спробувати захопити Харків (а не Київ, як раніше припускалося). «Для нього ми сателіт Російської Федерації», – сказав Зеленський. – «Зараз це ми, потім Казахстан, потім країни Балтії, потім Польща, потім Німеччина. Як мінімум половина Німеччини».
Росія вже давно погрожує країнам-членам НАТО, а деякі інциденти останнього часу ставлять питання, а чи не підпадають вони під дію статті договору НАТО, у якій говориться, що напад на одного із членів альянсу вважається нападом на увесь альянс.
29 березня Польща заявила, що російська крилата ракета, запущена по Україні, увійшла в повітряний простір Польщі. «Я не хочу нікого лякати, але війна – це вже не поняття з минулого. Це реально, і це почалося понад два роки тому», – сказав Дональд Туск в інтерв’ю BBC. Також і Служба зовнішньої розвідки Естонії вказала у звіті минулого місяця, що Росія готується до «конфронтації із Заходом».
Павел пропонує європейським країнам згуртуватися й запровадили спільні заходи, що мають суттєво посилити обороноздатність Євросоюзу, його кордони та рівень кібербезпеки. Також він пропонує запровадити «суворий нагляд» спецслужб за всіма росіянами (перш за все, громадянами РФ), які проживають у країнах ЄС.
«За всіма росіянами, які живуть у західних країнах, слід стежити набагато уважніше, ніж раніше, тому що вони є громадянами країни, яка веде агресивну війну», – сказав Павел в інтерв’ю Радіо «Вільна Європа». «Це просто плата за війну».
Нидерландський адмірал Роб Бауер, який головує у військовому комітеті НАТО, заявив у Брюсселі, що незабаром розпочнуться навчання НАТО Steadfast Defender 2024, які триватимуть до кінця травня. У навчаннях візьмуть участь 90 000 військовослужбовців, які відпрацьовуватимуть реалізацію альянсом своїх регіональних планів.
«Це покаже, що НАТО може проводити та підтримувати складні операції в багатьох сферах протягом кількох місяців, на території у тисячі кілометрів, від Крайньої Півночі до Центральної та Східної Європи, і в будь-яких умовах», – йдеться у заяві блоку, до якого наразі входять 32 країни.
Європейські лідери наразі відкрито обговорюють серйозність ситуації навколо України, але цього місяця Путін заявив, що Москва «не має агресивних намірів» щодо країн НАТО. Він додав, що припущення, що Росія може атакувати Польщу, країни Балтії чи Чехію, є «повною нісенітницею».
Водночас він попередив, що якщо Україна використовуватиме аеродроми інших країн для базування наданих Києву західними союзниками винищувачів F-16, росіяни вважатимуть їх своїми «законними цілями, де б вони не розташовувались».
Президент Павел закликає європейців готуватися дати гідну відсіч агресії Кремля замість того, аби панікувати. «Ми всі погоджуємося із тим, що в наших безпосередніх інтересах, щоб Україна перемогла», – наголосив він в інтерв’ю. «З іншого боку, у наших розрахунках є багато факторів, здатних змінити ситуацію. Усе дійсно залежатиме від результатів війни в Україні. Усі наші армії готуються до можливого конфлікту високої інтенсивності».
Погляди, висловлені авторкою у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.
Передруковано з [email protected] – Дайан Френсіс про Америку та світ
Дивіться оригінал тут.
