Саміт НАТО у Вільнюсі став історичною подією. Оголошення в перший день саміту про те, що Швеція стане 32-м членом НАТО, запам'ятається як головне досягнення саміту. Зараз альянс 31 країни сильніший і згуртованіший, ніж будь-коли. Вся увага була прикута до непростого питання прийняття України до НАТО на тлі занепокоєння Альянсу щодо реакції Росії. Розбіжності в НАТО щодо політики стосовно України стали актуальними відтоді, як Росія вторглася в Україну 24 лютого 2022 року.
Досвідчені дипломати сходились на думці, що Вільнюський саміт не повинен повторити помилок Бухарестського саміту 2008 року, коли Альянс оприлюднив розпливчасту декларацію про членство України без конкретних часових рамок. В результаті на амбіції України відповіли порожньою, аморфною обіцянкою. Саме тому президент Володимир Зеленський перед приїздом до Вільнюса закликав не лише до обіцянки підтримки вступу України до НАТО, а й до встановлення чітких часових рамок, щоб не повторювати помилок Бухареста.
План Зеленського замінити контингент США в Європі українським привернув увагу Трампа
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Альянс пообіцяв продовжувати військову підтримку доти, поки триватиме війна, в тому числі навчати українських солдатів та обмінюватись розвідданими. Але довгоочікуваного запрошення до НАТО Україна так і не отримала. "Я думаю, що це все хороші, практичні кроки, які мають прискорити процес приєднання України до альянсу пізніше, – сказав колишній посол США в НАТО Курт Волкер в ефірі програми "Amanpour & Friends" у понеділок, 10 липня. – Але ми повинні поставити питання: який політичний сенс цих кроків? Чи полягає він у тому, щоб якомога довше уникати прийняття України до НАТО, чи це розглядається як шлях до нього? Я думаю, що дуже важливо, щоб НАТО чітко дало зрозуміти, що це шлях". Хоча в Бухарестській декларації, оприлюдненій у квітні 2008 року, зазначалося, що "ми погоджуємося сьогодні, що Україна і Грузія стануть членами НАТО", в заяві не було жодних часових рамок і жодних твердих зобов'язань. На той час цю декларацію вітали як велике досягнення, оскільки це була перша подібна декларація НАТО.
Тоді Росія конкретними діями продемонструвала своє глибоке невдоволення Бухарестською декларацією: у серпні 2008 року путінська армія вдерлася до Грузії, а в лютому 2014 року – до України. Чітко усвідомлюючи, що НАТО не може прийняти країни, які перебувають у стані війни, Путін був впевнений, що Україна залишатиметься поза НАТО доти, доки перебуватиме у стані війни, і тим самим підбурив Росію продовжувати війну. Саме цей факт змусив деякі країни-члени ЄС вагатися з наданням будь-яких запевнень із чіткою датою.
"Єдине завдання тут [у Вільнюсі], з яким погоджуються усі члени Альянсу, –сказав один високопоставлений дипломат НАТО в понеділок в інтерв'ю Financial Times, – полягає в тому, що 15 років тому [в Бухаресті] ми залишили на карті сірі зони, якими скористався Путін, і тепер ми повинні переконатися, що сірих зон більше немає. Йдеться про те, щоб чітко визначити, де проходять лінії". В цілому обнадійлива заява Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, яку він зробив у понеділок у Вільнюсі, насправді звучить порожньо: "Я вірю в те, що Україна стане членом цього альянсу, і що Україна по праву посяде своє місце в НАТО. Альянс має вирішити, коли настане час".
Бухарест у новій редакції
Попри тиск на учасників саміту НАТО, щоб вони не повторювали помилок Бухареста, схоже, що у Вільнюсі саме це і відбулося. Оприлюднене у вівторок комюніке Вільнюського саміту є настільки ж розпливчастим і позбавленим чітких часових рамок. "Майбутнє України – в НАТО. Ми підтверджуємо зобов'язання, які ми взяли на себе на саміті 2008 року в Бухаресті" – йдеться в комюніке. – Ми зможемо надіслати Україні запрошення на вступ до Альянсу, коли члени Альянсу дадуть на це згоду і будуть виконані відповідні умови".
Дорогою до Вільнюса у вівторок вранці президент Зеленський висловив розчарування тим, що члени НАТО формулювали позицію щодо України без участі українських представників, і що проєкту резолюції бракувало визначеності. Отримавши інформацію про те, що жодних часових рамок не буде, Зеленський написав у Твіттері: "Це безпрецедентно і абсурдно, коли не встановлюються часові рамки ні для запрошення, ні для членства України". За словами Зеленського, саме на такий сигнал Путін і чекав. "Схоже, що немає готовності ані запросити Україну до НАТО, ані зробити її членом Альянсу. Це означає, що залишається вікно можливостей виторгувати членство України в НАТО в переговорах з Росією. А Росію це мотивуватиме продовжувати свій терор. Невизначеність – це слабкість. І я буду відверто говорити про це на саміті".
Після прибуття до Вільнюса Зеленський пом'якшив свій тон. Після Вільнюського комюніке, опублікованого у вівторок, він написав у Твіттері: "Сьогодні я вирушив сюди з вірою в рішення, з вірою в партнерів, з вірою в сильне НАТО... [яке] дасть Україні безпеку. Україна зробить Альянс сильнішим". Але твіт Зеленського до приїзду свідчить про його справжні почуття – про те, що НАТО вкотре практикує політику умиротворення щодо Росії. Альянс продемонстрував страх, зайнявши позицію, що обіцянка чітких термінів буде сприйнята як провокація проти Росії.
Визначену Зеленським політичну програму прокоментувала старша наукова співробітниця Чиказької ради з глобальних питань Елізабет Шеклфорд, яка у вівторок в інтерв'ю MSNBC зауважила, що НАТО зробило правильний вибір, не назвавши конкретної дати вступу України до НАТО. "Один із моментів, який ми упускаємо, – це те, чи справді це в інтересах НАТО і України... спрямувати Україну на чіткий шлях до членства в Альянсі", – сказала Шеклфорд. – Ми знаємо, що з боку України існує дуже великий інтерес і там зі справжнім ентузіазмом сприйняли слова "Так, коли війна закінчиться, ви станете на шлях до членства". Але питання в тому, який вплив це матиме на рішення Путіна щодо шляхів завершення цієї війни. Я насправді думаю, що це було б великою перешкодою".
У Вільнюсі президент Байден наголосив на довгостроковій відданості США і НАТО безпеці України. "Сьогодні довгострокові зобов'язання, які ми беремо на себе, підкріплені думкою про те, що ми будемо дбати про безпеку України для задоволення її потреб і проти будь-якої агресії, яка може статися. Сьогодні члени G7 оприлюднюють спільну декларацію про підтримку України, щоб запевнити, що наша підтримка триватиме і в майбутньому... Ми збираємося допомогти Україні створити сильну, дієздатну оборону на суші, в повітрі і на морі, яка стане фактором стабільності в регіоні і стримуватиме будь-які загрози".
Навіки вдячний Зеленський
Зеленський проявив надзвичайну дипломатичність, дякуючи поіменно кожному з лідерів G7 за допомогу та гарантії безпеки. "Українська делегація повертається додому зі значною безпековою перемогою для України, для нашої країни і для наших дітей", – сказав він, стоячи перед президентом Байденом та іншими лідерами країн «Великої Сімки».
На підсумковій прес-конференції Зеленський повторив цю думку: "Я думаю, що сьогодні на саміті ми продемонстрували велику єдність наших лідерів і гарантії безпеки для України. Я вважаю, що це успіх". Проте швидше за все, найбільше запам'ятається те щире розчарування, яке він висловив перед приїздом до Вільнюса у вівторок. Саме тому липневий саміт НАТО запам'ятається як втрачена можливість для Заходу рішуче протистояти авторитарній агресії. Захід відмовився надати Україні чіткий, конкретний шлях до членства в НАТО, і ця відмова лише заохочує Путіна.
