Нечасто лідери країн-членів НАТО збираються під час великої війни в Європі. Уява малює образи Черчіля і Рузвельта на борту корабля десь у Північній Атлантиці. Але саме на тлі такої війни лідери країн НАТО збираються у Вільнюсі 11-12 липня.
Ключове питання – що вони говоритимуть і робитимуть у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України. Але йтиметься не про те, про що думає більшість людей – не про захист України, а про майбутню безпеку Європи загалом.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Головне і єдине реальне завдання НАТО – гарантувати безпеку і захист своїх членів, і це завдання НАТО виконує чудово: в країнах Прибалтики на постійній основі розміщені Західні війська і техніка, проводяться військові навчання, членство Фінляндії та (сподіваємось) Швеції збільшує стратегічну глибину Альянсу, витрати країн-членів на оборону збільшуються мінімум до 2% їхнього ВВП.
США і НАТО мають розглянути можливість удару по військах КНДР в Україні
Все це добре, але є одна проблема: якщо Україна не буде в безпеці, не буде в безпеці вся Європа.
Війна Росії вже змусила майже 6 мільйонів українських біженців шукати прихистку в сусідніх європейських країнах, спричинила високу інфляцію (частково через перебої з постачанням енергоресурсів), зменшила обсяги експорту продуктів харчування через Чорне море, спричинила великі економічні перекоси через санкційну політику і необхідність підтримки бюджету України, вдарила по оборонних ресурсах країн Європи.
Збитки вже дуже великі, але якщо Путін не зазнає поразки в Україні, все буде ще гірше. У своєму нестримному бажанні відновити Російську Імперію Путін накине оком на Естонію, Латвію, Литву і навіть Фінляндію, які колись входили до складу Російської Імперії, а тепер є членами НАТО, яке зобов'язане їх захищати.
Окремі країни НАТО вже надали й надають Україні величезну допомогу, якої вона потребує, і ця допомога поступово приносить результат. Війна ще далека від завершення, але вже ясно, що Путіну не вдасться знищити Україну як державу і народ. Зараз Україна вже є невід'ємною частиною демократичної Європи.
Але що буде в майбутньому? Єдине, що досі стримує російську агресію в Європі – це НАТО, а ті країни, що залишаються поза НАТО, Путін безкарно підриває зсередини або й нападає на них. Будь-яка сіра зона в очах Путіна – це зелене світло.
Коли замовкнуть гармати, у власних інтересах НАТО буде зробити так, щоб війни більше ніколи не було. Так, Україна буде сильною – озброєною і загартованою в боях, але й Росія перегрупується, переозброїться і підготується до нового нападу. Нова війна знову вдарить по кожній країні НАТО. Єдиний надійний спосіб захистити Європу в майбутньому – це прийняття до Альянсу України та інших країн із сірих зон Європи (таких, як Молдова).
У Вільнюсі лідери країн НАТО матимуть спокусу знову відкласти вирішення цього питання на потім (пам'ятаймо, що Україні пообіцяли членство в НАТО ще 15 років тому). Вони не хочуть, щоб виглядало так, ніби війна Росії проти України перетворюється на війну НАТО проти Росії.
9 липня президент США Байден заявив в інтерв'ю з CNN, що Україна не готова до вступу в Альянс, але насправді навпаки – Україна більше ніж готова, а неготові саме Сполучені Штати (і, можливо, ще одна країна-член).
Повторення старих виразів і розпливчастих запевнень буде недостатньо для того, щоб дати сигнал Путіну і його наступникам, що НАТО має твердий намір гарантувати безпеку Європи в разі будь-якої майбутньої агресії.
Лідери країн НАТО повинні дати Путіну ясно зрозуміти, що до безпеки Європи вони ставляться дуже серйозно, і не лише робитимуть усе необхідне для допомоги Україні сьогодні, а й запросять її до себе, щойно це стане практично можливо, і що робитимуть це не лише заради України, а й заради самих себе.
Посол Курт Волкер є провідним співробітником Центру аналізу європейської політики, авторитетним експертом з питань політики міжнародної і національної безпеки. У 2017-2019 рр. – Спеціальний представник США в Україні; у 2008-2009 рр. – Посол США в НАТО.
Передруковано зі згоди автора. Оригінал публікації тут.
Погляди автора статті можуть не збігатися з позицією Kyiv Post.
