З початку повномасштабного вторгнення було озвучено безліч пропозицій стосовно того, як припинити російську агресію в Україні. Багато хто пропонував капітуляцію України та мовчазну згоду з потребою Путіна «зберегти обличчя», тим самим фактично погоджуючись на новий заморожений конфлікт. Україна ж наполягала на тому, що єдиним реалістичним сценарієм завершення війни є повернення до кордонів 1991 року. Проте жодна з цих пропозицій не є стабільною в довгостроковій перспективі.
Допоки Росія є імперією, глобальна безпека та суверенітет України залишаються відкритим питанням. Прийняття української пропозиції просто означає відкладення наступної російської агресії на певний час. Люди не можуть жити в постійному страху.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
З початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року з'явилися щонайменше три суспільно-політичні рухи. Першим із них була Ліга Вільних Націй — координаційний орган у Європі, що складається з поневолених народностей, які наразі перебувають у складі Російської імперії, також відомої під назвою «Російська Федерація». Другим було американське об’єднання народів, які й досі перебувають у пастці Російської імперії та кількох народів за межами фізичних кордонів РФ, але у сфері її постійного тиску. Тепер ці народи погодилися об’єднати зусилля з народностями, поневоленими або репресованими іншою імперією зла — Китайською Народною Республікою.
Україна ініціює засідання Ради Україна-НАТО через застосування РФ нової ракети
«Кінець імперіям зла» — ось мантра цих спільних зусиль. Невеличке відсилання до часів Холодної війни, коли Сполучені Штати — в силу своєї мудрості та завдяки постійному спонуканню від східноєвропейських країн — постановили, що третій тиждень липня буде присвячений так званим «поневоленим народам» — тим, що входили до Радянського Союзу або дружніх йому країн. Зрештою, так і сталося — але не повною мірою.
У липні 2023 року у Вашингтоні відбудеться марш від Капітолія до Білого дому з прапорами приблизно 20 країн, які зараз страждають від російського та китайського гніту. Значення цієї події полягає насамперед у самому факті її існування. Врешті-решт, мова йде про дуже різні нації та абсолютно різні культури, які мають мало спільного, крім бажання бути вільними.
Чому США мають звернути увагу на цей рух? Перша причина, вочевидь, моральна. У цьому відношенні Америка має зіграти певну роль з огляду на свою історію.
Однак навіть цинік може знайти причини для того, щоб підтримати цю справу.
Після Другої світової війни світова демократична спільнота докладала значних зусиль для забезпечення глобальної безпеки. Коли Ліга Націй похитнулася, її витіснила Організація Об’єднаних Націй. Витіснила та вистояла — хоча й не однаково успішно на всіх фронтах. Мета її створення була багатогранною, але головним аспектом все ж залишалась глобальна безпека.
Однак, натомість був створений монстр: Рада Безпеки ООН. Люди в усьому світі зневажають роботу ООН і висміюють Раду Безпеки. Цей урок ми вже засвоїли.
Однак, це висміювання недоречне або і взагалі неправильне. Не так давно я мав розмову з представником уйгурського народу, який китайці безжально і свідомо вбивають у Східному Туркестані, відомому в Китаї як провінція Сіньцзян. Він висміював неефективність ООН. Натомість репресовані нації мусять шукати діалогу зі Сполученими Штатами, Конгресом і Білим домом, запропонував він.
Він правий і неправий водночас. Свобода та глобальна безпека потребують поборника, але США не можуть зробити це самостійно — нам і власних проблем не бракує. Однак США мають і далі очолювати світову спільноту. Легко зневажати міжнародні структури, тому що історія щоразу доводить їхню бездіяльність. Проте за міжнародними організаціями та об’єднаннями майбутнє. Інтернет, глобальна економіка, глобальні екологічні проблеми та бідність довели це.
Я утримуюсь від критики внутрішньої політики, бо це дуже легко переростає в банальні чвари. Я, звісно, хочу, щоб українці в Америці – демократи чи республіканці – зійшлися на одному питанні. Цим питанням є Україна, і розв’язання цього питання означає кінець Російської імперії. Подивімося ширше – спробуймо побачити кінець усіх «імперій зла». Я щиро співчуваю уйгурам у Китаї та сподіваюся, що і вони співчувають українцям, які потерпають від російської агресії.
Зазвичай я не звертаюся до творчості Джона Леннона, але в цьому випадку мені відгукується його фраза про те, що «світ буде єдиним». Але, Джоне, в ньому має бути місце і народам, і релігіям, тому що людям потрібні і ті, й інші. Як щодо: «Уявіть, якби не було імперій»? Тільки тоді світ стане вільним і безпечним, тільки тоді він стане єдиним.
