Старий шкільний жарт ніколи ще не був правдивішим.
Задовго до вторгнення Росії в Україну, задовго до Другої світової війни, «маскировка» була неодмінним елементом усього російського військового планування. У минулому житті, будучи молодим офіцером, я зустрів молодшого російського (в ті часи радянського) офіцера в тодішньому Східному Берліні. Ми обговорили з ним наш різний досвід, зокрема те, як ми готувалися та віддавали накази. Він сказав мені, що кожен набір наказів, який він віддавав або отримував, мав включати план «обману», тобто план, як ввести ворога в оману щодо його справжніх намірів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Це змушує мене замислитися над тим, наскільки ми маємо вірити всьому, що бачимо і чуємо від росіян в той час як триває війна в Україні.
Доктрина «маскировки»
Путін може отримати до 100 000 солдатів від Північної Кореї − Bloomberg
Практика воєнного обману не нова. Ще в п'ятому столітті до нашої ери Сунь Цзи у своєму «Мистецтві війни» описав відповідну стратегію обману: «Я примушу ворога прийняти нашу силу за слабкість, а нашу слабкість за силу, і таким чином оберну його силу на слабкість».
Ще в 1924 році радянське верховне командування сформулювало бачення, що воєнний обман має базуватися «на принципах активності, природності, різноманітності і безперервності. Він має включати в себе секретність, імітацію, демонстративні дії і дезінформацію».
До 1994 року ця доктрина була розширено розтлумачена в Радянській військовій енциклопедії: «маскування на національному та на театральному рівнях введе противника в оману щодо політичних і військових можливостей, намірів і часу дій». В іншому своєму уривку Сунь Цзи продовжує тези радянської енциклопедії: «Війна – це лише продовження політики, вона включає політичні, економічні та дипломатичні заходи, а також військові заходи».
У березні 2016 року майор армії США Морган Майєр написав дослідження в Коледжі командування та генерального штабу армії США під назвою: «Трішки маскараду: еволюція використання маскування в Росії». У ньому він стверджував, що маскування в Росії – це щось більше, ніж просто військова тактика обману. Хоча маскування є важливою частиною будь-яких військових дій, Майєр стверджує, що воно також являє собою складний російський культурний феномен, який нам на Заході важко зрозуміти.
Він вважає, що якщо Захід втратив інтерес до радянських ідей з розпадом СРСР, то російські збройні сили цього не зробили. У випадку з маскуванням російські військові не тільки розповсюдили ці ідеї, але й розвинули їх для використання в кожній сфері російських військових, політичних, ділових і дипломатичних операцій, щоб створювати загальне відчуття двозначності і невизначеності і таким чином надати Росії свободу дій для досягнення її цілей.
Дисертація теперішнього начальника Генерального штабу ЗС РФ генерала Валерія Герасимова, опублікована у «Военно-промышленном курьере» за 2016 рік ще більше підтверджує цю думку. Зараз її називають «доктриною Герасимова» або «війною нового покоління», вона лягла в основу обману та неправильного розуміння намірів Росії перед вторгненням у Крим і на Донбас у 2014 році, а також напередодні повномасштабного вторгнення її в Україну у 2022 році.
Як Росія використовувала маскування в минулому?
Поки ми не виведемо на чисту воду її облудні хитрощі, неможливо буде розуміти, чи є певні дії або заяви Росії реальними, чи це лише елемент маскування.
Автор вважає, що ми не повинні нічого приймати за чисту монету.
Під час Курської битви 1943 року Радянська армія доповнила підрозділи, які брали участь в обороні Курська, макетами танків і посиленим радіозв’язком для імітації розгортання нових підрозділів. Ці фальшиві танкові підрозділи були атаковані німцями, які, не помітивши справжніх прихованих оборонних позицій, потрапили в засідку та були знищені.
Під час підготовки до кубинської ракетної кризи 1962 року Радянський Союз провів чудову операцію маскування та відволікання уваги від справжніх цілей, оголосивши, що 40 тис. солдатів, які були задіяні в операції, спрямовуються на схід Радянського Союзу. Усім їм видали зимовий одяг, а на борту корабля дозволяли виходити на палубу лише в темний час доби. Ці сили, озброєні ракетами, досягли Куби ще до того, як розвідка США дізналася про це.
У березні 2016 року Росія зробила неочікувану заяву про те, що її операції в Сирії, які почалися лише у вересні, досягли своїх цілей і що її сили відводяться. Вони влаштували масштабне шоу з відльотом винищувачів і бомбардувальників, а в цей час вантажні кораблі доставляли до Сирії ще більше російської зброї, обладнання та живої сили.
Як Росія зараз використовує маскування?
У «доктрині Герасимова» йдеться про те, що у війні нового покоління всі державні інституції, ЗМІ, релігійні організації, культурні інституції, НДО, громадські рухи, дипломати та навіть злочинці – це зброя, яку можна використовувати для проведення інформаційно-психологічної війни, яка має послаблювати противника, і всі ці ж інституції противника можуть бути потенційними цілями.
Є кілька очевидних прикладів застосування цієї доктрини в дії:
Коли «маленькі зелені чоловічки» захопили контроль над Кримом у 2014 році, високопосадовці Росії, включаючи президента Володимира Путіна, неодноразово заперечували, що це були росіяни.
Зелені чоловічки в Криму. Фото AP/Scanpix
Росія заперечувала, що планує вторгнення, аж до 17 лютого 2022 року, коли, реагуючи на попередження США та інших країн, Путін заявив на спільній з президентом Білорусі Олександром Лукашенком прес-конференції: «Ці військові навчання є суто оборонними та не є загрозою для будь-якої іншої країни. Вони були заплановані, і всі цілі цих навчань досягнуті».
ЄС, США та інші країни повідомляли в перші дні війни, що Росія систематично маніпулює інформацією та використовує дезінформацію як оперативний інструмент під час свого нападу на Україну. Для цього Кремль використовував як основні ЗМІ, так і платформи соціальних мереж.
Зокрема, мережа TikTok зазнала специфічної атаки. Додаток належить китайській компанії ByteDance. Розслідування, проведене компанією «NewsGuard», яка опікується протидією дезінформації, виявило велику кількість нещодавно відкритих облікових записів в цій популярній мережі, які активно поширювали неправду про війну протягом декількох хвилин після створення.
Західні безпекові організації також стурбовані тим, що додаток надає китайському уряду потенційний доступ до даних мільйонів користувачів Tik Tok. Уся нагальність вирішення цієї проблеми у зв’язку з війною в Україні стала зрозумілою також і через нещодавню зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна.
Особливе занепокоєння в Україні має викликати той факт, що Tik Tok став улюбленим додатком військовослужбовців ЗСУ в польових умовах – хто знає, яку користь могли б отримати з цього росіяни, якби вони мали доступ до їхніх даних. Це видається особливо актуальним, оскільки ми знаємо, що сама Україна вміло використовує безперешкодне використання смартфонів і соціальних мереж російськими військовими.
Можливо, ви скажете, що я параноїк, але я все ж таки пропоную всім нам глибоко замислитись над тим, наскільки російська «маскировка» живе і процвітає досі і наскільки широко вона використовується Кремлем. Ми повинні досліджувати все пов’язане з Росією з презумпцією, що воно в тій чи іншій формі призначене для введення в оману.
Майже 2000 років тому китайський військовий стратег заклав принципи війни, які діють і сьогодні, і росіяни нічого не можуть з собою вдіяти – вони їдять, сплять, п’ють і дихають ідеєю «маскировки».
